...Нас учили, що виживати за будь–яких умов — справа, гідна мислячої людини. Нашими провідниками були Робінзон Крузо і льотчик Марєсьєв. А також жабка із дитячої читанки, яка, впавши у жбан з молоком, так бовтала задніми лапками, що перетворила молоко на масло, й вискочила звідти ціла й неушкоджена. Але прийшов Стівен Кінг і довів, як 2 х 2 = 4, що коли ти заради порятунку їси... власну ногу, вуха і, міль пардон, яйця, присмачуючи процес героїном («Той, хто хоче вижити»), то виглядаєш як мінімум неестетично. Тож, коли життя — лайно, краще зважитись на смерть.

— Лучано, тепер, під час завершення вашої оперної кар’єри, які моменти першими спливають у пам’яті, коли озираєтеся назад?

«Це хто помер? Я?! Ну ви даєте! Між іншим, я не тільки живісінький, а саме в цю мить мрію про чудову вечерю: ми цього вечора збираємося покуштувати смачненької рибки». Два місяці тому, на початку липня, саме так прокоментував чутки про свою смерть один із найкращих тенорів в історії світової музики Лучано Паваротті. 71–річний співак хоч і сидів в інвалідному візку, не маючи сил пересуватися самостійно, але запевняв, що почувається значно краще. Але 6 вересня менеджер Паваротті Тері Робсон повідомив сумну звістку: великий співак і прекрасний чоловік відійшов у кращий світ. І, на жаль, цього разу непереборний оптиміст Лучано вже не зможе віджартуватися мріями про смачну вечерю...

Англійці — це нація, яка замість здорового глузду користується правилами «хорошого тону». Цією «кислою» характеристикою нагородили жителів Туманного Альбіону їх вічні критики — французи. Десять років, що минули від дня смерті принцеси Діани, стали і підтвердженням доречності такого дошкульного визначення, і водночас відкриттям нових якостей цілої нації, неочікуваних навіть для неї самої.

Сьогодні (23 серпня) на екрани України виходить американська стрічка «Ультиматум Борна», яку зняв британський режисер Пол Грінграсс. Цей напружений та драматичний трилер є екранізацією останньої частини трилогії американського письменника Річарда Лудлума (1927—2001). Лудлум належав до найбільш вдалих авторів пригодницького жанру. 29 написаних ним романів-трилерів розійшлися у світі на 32 мовах загальним накладом більше 210 млн. примірників. Частина його творів екранізована у вигляді фільмів та міні-серіалів. Найбільш вдала трилогія письменника — «Особистість Борна», «Перевага Борна» та «Ультиматум Борна» — була вперше екранізована 1988 року у вигляді відомого і нашим телеглядачам двосерійного телефільму з актором Річардом Чемберленом у головній ролі. Лише в це десятиліття на захоплюючу трилогію Лудлума звернув увагу Голлівуд. Українські шанувальники пригодницького кіно вже мали нагоду переглянути перші два фільми трилогії, які мали такі ж назви, що й літературні першоджерела. Тепер — черга третього, заключного. У всіх трьох частинах роль головного героя виконує популярний голлівудський актор Метт Деймон. Подаємо фрагменти інтерв'ю з ним стосовно кожної з трьох частин стрічки.

Учора виповнилося 30 років з дня смерті короля рок-н-ролу Елвіса Преслі. Попри плин часу, Елвіс надалі залишається «королем рок-н-ролу», уособленням «американської мрії». Світова армія шанувальників Елвіса Преслі є найбільшою з усіх армій світу і постійно поповнюється новими «бiйцями». Фани Елвіса знають про нього (майже) все, але сучасне молоде покоління українців знає про легенду світової музики значно менше, ніж їхні ровесники на Заході. Життя Елвіса не описати в газетному матеріалі, тому на 30-ту річницю смерті подаємо 30 відомих і маловідомих фактів про Короля.

Мелані Гріффіт не любить, коли згадують про її вік, і дуже ображається, якщо їй пропонують рекламувати креми від зморшок. Акторка не вагаючись вдається до послуг пластичних хірургів, аби виглядати привабливішою і, головне, молодшою за свої роки. «Якби вони змогли після підтяжки шкіри відрізати мою голову й пересадити на тіло юної дівчини — я б на це залюбки пішла», — каже Гріффіт. Вона запевняє, що «деякі жінки у 50 виглядають значно краще, ніж у 30» і стверджує, ніби її i досі запрошують на ролі жінок, яким іще не виповнилося 40... Але вчора Мелані відзначила всі 50. Забагато... Єдина втіха — поруч був коханий чоловік. Єдина річ, якої Мелані Гріффіт боїться навіть більше, ніж старості, — це втратити його, Антоніо Бандераса. А він, між іншим, якраз сьогодні відзначає 47-річчя.

Аж не віриться, що з часу створення найпопулярнішої дівочої поп-групи нашого часу минуло вже 13 років. Нинішні шестикласники навіть не уявляють, як шаленіли наприкінці 1990-х їхні однолітки, чуючи словосполучення «Спайс гьорлз». З'явившись на сцені у 1994 році в Лондоні, «Перчені дівчата» буквально «порвали» музичний світ, злетівши на вершини чартів. Але такі проекти — занадто успішні, занадто штучні і, мабуть, занадто попсові — довго не живуть. На початку 2001-го група оголосила про остаточний розпад. А реальний процес «помирання» гурту почався ще в травні 1998-го, коли «перчинки» перестали бути квінтетом: із його складу вийшла Джері Холлівел. Без «Сексі Спайс», як її називали прихильники, група була вже не та, хоча інші дівчата «протягнули» ще два з гаком роки. А потім розійшлися всі.
Тепер фанати виросли й посоліднішали, як, власне, й самі виконавиці. Однак новина про те, що їхні улюблениці знову виступатимуть разом, змусила любителів «спецій» знову відчути себе підлітками, у яких в очікуванні зустрічі з улюбленим гуртом завмирає серце. «Спайс гьорлз» знову зберуться на одній сцені вп'ятьох — Джері Холлівел, Вікторія Бекхем, Емма Бантон, Мелані Браун та Мелані Чісхольм, їхнє світове турне почнеться 2 грудня. А за кілька днів — 6 серпня — «перша ластівка» розпаду «Спайс гьорлз» і водночас найстарша з учасниць групи відзначить своє 35-річчя. Тож саме до Холлівел зараз прикута основна увага любителів «Спайс».

Ліндсей Лохан не на жарт розхвилювалася — за звинуваченням у зберіганні кокаїну їй реально «світить» ув’язнення. Нагадаємо, що 21-річну кінозірку впіймали за кермом у стані алкогольного сп’яніння та ще й із наркотиками в кишені. Тепер Ліндсі переконує правоохоронців, що кокаїн належав не їй, а її друзям, однак поліцейські не ймуть цьому віри — навіщо, питається, знаменитій актрисі зберігати у власній кишені чужу «наркоту»? Проте Лохан не здається: аби викликати до себе співчуття бодай у «простого» народу, вона просить відомі телевізійні канали й газети розповсюдити її листа, в якому стверджує, що ніколи не приймала наркотики, що кокаїн чужий, а сама вона — безневинна жертва.