У лютому «УМ» писала про проблеми, що виникли в Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка. Через відповідний наказ Міносвіти під скорочення потрапило 43 працівники, що спричинило б закриття цілих відділів. Наприклад, відділу реставрації, який лише нещодавно з’явився і допоміг бібліотеці відродити не одну старовинну книжку. Директор бібліотеки і весь колектив забили на сполох, зверталися в усі можливі інстанції. Зрештою, компромісу таки досягли, але навряд чи його можна вважати великою перемогою.

Повідомлення надійшло на лінію екстреного виклику «101» четвертого травня о 23.48 — за дванадцять хвилин до того, як мала розпочатися доба найбільшого релігійного свята. Допомоги потребували люди у п’ятиповерховому житловому будинку.

Драматично завершився другий день святкування Великодня для мешканця села Великий Рожен, що на Косівщині. У поливаний понеділок чоловік подався гостювати у розташоване біля Буковецького перевалу село Черетів сусіднього Верховинського району і став жертвою гадюки, котра на подвір’ї родичів ужалила його у вказівний палець правої руки.

Місце зустрічі українського бомонду омолоджується. Назвавши село Криворівня Верховинського району Івано–Франківської області точкою перетину «верхівки» аристократичних кіл, я не перебільшила ні на краплину. Свого часу в карпатському селі гуцульський фольклор збирав Микола Драгоманов, лікувалася ожиною з морозивом Леся Українка, писав свої «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський, а згодом Сергій Параджанов разом із талановитою командою відзняв одно­йменний фільм.

Нещодавно суттєво постраждала одна з найцікавіших архітектурно–історичних пам’яток Тернопільщини — Червоногородський замок. Власне, після руйнувань, завданих Першою та Другою світовими війнами, від нього і так уже залишилися тільки дві вежі у стилі псевдоренесансу із залишками палацових стін між ними. Однак навіть у такому вигляді споруда, розташована в мальовничому урочищі біля села Нирків Заліщицького району, неподалік найвищого рівнинного водоспаду України, була унікальним туристичним об’єктом. І ось нещодавно велика частина однієї з веж (імовірно, через просідання ґрунту внаслідок його перезволоження) обвалилася.

У передвеликодні дні на Волині відбулася презентація факсимільного видання Луцького Псалтиря, що є унікальною рукописною книгою XIV століття. Він був написаний у 1384 році до річниці смерті великого князя волинського Дмитрія–Любарта. Подібних книг збереглося небагато. Але це видання унікальне ще й тим, що є першою копією рукописного варіанту Псалтиря, авторство якого належить настоятелю Луцького Катерининського храму отцю Івану.

У Сумах з успіхом пройшов традиційний фестиваль «Органум», організований однойменною Асоціацією. Цього разу сумчани вкотре були ощасливлені чудовими виконавцями, серед яких був і митець iз Гданська Гедимін Грубба. Пан Грубба викликає особливе ставлення у сумчан. Адже саме він став посередником у придбанні для сумського костелу — і для міста загалом — нового органа.

Свій вклад у підготовку до відзначення 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка зробили жителі села Пугачівка Уманського району. «Оскільки в нашому селі немає ні погруддя поета, ні вулиці, яка була б названа на його честь, то ми задумали посадити парк та назвати його іменем Кобзаря», — розповідає «УМ» сільський голова Пугачівки Валентина Овчіннік.

Відтепер вхід до центрального корпусу головного вишу Криму — Таврійського національного університету — прикрашатиме постамент зі статуєю його другого ректора й видатного вченого світового рівня Володимира Вернадського. Урочисте відкриття пам’ятника в рамках загальнодержавного відзначення 150–річного ювілею вченого відбулось позавчора за участю перших осіб автономії, зокрема, голови Ради міністрів Анатолія Могильова, голови Верховної Ради Володимира Костянтинова, а також київського гостя — міністра освіти й науки Дмитра Табачника. «Це епохальна подія, — зауважив нинішній ректор Таврійського університету Володимира Вернадського Микола Багров. — Ми відновили історичну справедливість і довели, що й у Криму, й у нашому Таврійському національному університеті шанують пам’ять тих людей, які багато зробили для розвитку півострова». Автор скульптури — заслужений художник України Сергій Нікітін.

Наша газета вже повідомляла про те, як полтавська влада спочатку намагалася відволікти земляків од акції опозиції «Вставай, Україно!» позаплановим загальноміським суботником і передчасними (нібито передсвятковими) ярмарками, а потім, у день протестної ходи та мітингу, за прикладом Харкова, ще й заблокували підступи до Театральної площі знятими з міських маршрутів автобусами. Однак був у арсеналі місцевих можновладців іще «креативніший» спосіб боротьби з опозиціонерами. Як відомо, Полтава «вставала» в суботу 13 квітня. А напередодні, у п’ятницю, на згаданій площі несподівано почалися масштабні земляні роботи. Точніше, на всіх трьох її клумбах. По краях кожної з них вирили неширокі траншеї глибиною майже до коліна. Не вистачало, здавалося, тільки протитанкових «їжаків» і протипіхотних мін...