Чи не кожного українця сьогодні хвилює банальне: коли ж закінчиться ця виснажлива спека? І чого від «небесної канцелярії» нам чекати в майбутньому? Невже таким літо тепер буде завжди? Розпитати про це ми вирішили директора Центральної геофізичної обсерваторії Олександра Косовця. Він саме у відпустці, але на запитання «УМ» люб’язно погодився відповісти.

«Ось прочитав у вашій газеті від 29 липня анекдот, — розпочав нашу розмову на веселій ноті Олександр Олександрович. — Коли телефонує керівник Гідрометцентру Микола Кульбіда Сергію Бубці в НОК і каже: «Ну що, Серього, зрозумів, як треба працювати? За місяць п’ять рекордів». Так–от я вам скажу, що до рекордів Микола Іванович ніяк не причетний. Бо його діло — робити прогнози, а фіксувати рекорди — це завдання саме нашої геофізичної обсерваторії...»

Уперше в Самарському бору вогонь спалахнув 1 серпня. Минулого четверга наша газета заспокійливо повідомила, що за шість годин із нею вдалося впоратися. У Новомосковському військовому лісгоспі тоді повідомили, що постраждали щонайменше 100 гектарів лісових насаджень — 35 гектарів верхового лісу та 70 га хвойної підстилки. Проте точну цифру заподіяної шкоди мали визначити після ретельного обстеження кожної пошкодженої ділянки. Власне, у лісгоспі цим і займалися — 2 і 3 серпня ще ліквідовували наслідки загоряння, а коли 4–го розпочали зйомку, помітили, що загорілося в іншому місці — саме там, де здійснювали свої тренувальні стрибки військові–парашутисти...

Авіакатастрофа під Смоленськом відгукнулась болем у серцях усіх вінничан, але для родини Ратинських вона виявилась надто особистою та болісною — кілька років тому доля їх зблизила з президентом Лехом Качинським.

О 8:20 за польським часом (10:20 за Москвою) президент Польщі Лех Качинський зателефонував своєму братові Ярославу. Як усі близнюки, брати Качинські були дуже близькі. Тому навіть після того, як Ярослав склав повноваження прем’єр–міністра й поступився цією посадою опоненту Дональдові Туску з партії «Громадянська платформа», що перемогла на дострокових парламентських виборах, президент Лех постійно був із ним на зв’язку. Тим паче що Ярко очолював їхнє спільне дітище — партію «Право і справедливість». Президент повідомив, що «все йде за планом» і за кільканадцять хвилин його літак приземлиться в аеропорту Смоленська, куди офіційна делегація на чолі з главою Польської Республіки летіла вшанувати пам’ять 22 тисяч польських офіцерів та інтелігенції, розстріляних військами НКВС у лісі під селом Катинь 1940 року.

Але літак не приземлився. О 10:56, зачепившись за дерево, президентський борт загорівся і впав. Жоден із 96 пасажирів цього рейсу, серед яких, окрім президента і його дружини Марії, були керівники всіх родів польських військ, голова генштабу збройних сил, депутати Сейму, родичі загиблих під Катинню в 1940–му офіцерів та інші достойники, не вижив. Православні священики та католицькі ксьондзи, які зібралися біля меморіалу жертвам Катинської трагедії, щоб відслужити панахиду за загиблими 70 років тому, вражено долучили до мартирологу ще майже сотню імен. А світ завмер, шокований цим страшним лихом і перейнятий співчуттям до польського народу, який в одну мить втратив еліту нації й керівництво держави та армії.

«Jestem dumny, ze jestem Polakiem». («Я пишаюся тим, що я — поляк»). Ці слова гордості, сказані крізь сльози, зараз часто лунають на вулицях Варшави, Кракова, Гданська та інших польських міст, їх пишуть на інтернет–форумах і не стомлюються повторювати у телефонних та «комп’ютерних» розмовах із друзями з далеких країн. Поляки мають чим пишатися — у нелегку годину вони довели, що є справді єдиним, справді європейським і справді великим народом.

Смерть Леха Качинського вплинула на польську політичну сцену. Тепер президентські вибори у країні мають відбутися не за розкладом — восени, а до кінця червня. Такі терміни конкретизував екс–голова Конституційного трибуналу Польщі професор Єжи Стемпень.

Навколо персони одіозного Дмитра Табачника вже кілька тижнів ламаються списи. «Громовідвід» та «дешевий клоун», «україножер» і проросійський «киянин із діда–прадіда» на посаді міністра освіти обурює чималу когорту українців. На совість Табачника «списують» десятки темних справ та оборудок. У тому, що міністр освіти — не просто професор зі «своєрідним» поглядом на історію України, а й чиновник, нечистий на руку, — переконаний і народний депутат Григорій Омельченко. Днями він написав до Президента та Прем’єра України депутатське звернення, де зазначає, що призначення Табачника міністром освіти є «великою політичною помилкою і викликом українському суспільству».

Також Григорій Омельченко передав главі держави матеріали, які свідчать про зловживання Табачника службовим становищем. Народний депутат просить Януковича та Азарова особисто з цими документами ознайомитися та звільнити Табачника із займаної посади.

Незаконні квартири, порятунок російських терористів, «липові» погони, поцуплені архівні документи і «трахнутий» Бандера — такий шлейф «подвигів» новоспечений міністр освіти «потягнув» на свою посаду. Словом, учіться, дітки!

Якщо зараз вам терміново потрібен закордонний паспорт чи посвідчення водія — готуйтеся або довго чекати, або шукати знайомих серед співробітників правоохоронних органів. Нині ці документи — у Червоній книзі. Звичайні українці стали заручниками конфлікту інтересів влади та опозиції: йдеться про контроль над паспортною системою і великим шматком грошового «пирога». Поки не поділять, нам доведеться чекати. Щонайменше, до весни.

Після тривалої розлуки зі своїми родинами в Україну повернулися з піратського полону 24 моряки — члени екіпажу балкера «Аріана». 6 січня, якраз напередодні Різдва Христового, звільнені бранці прибули до Одеського аеропорту спеціальним літаком, висланим Президентом України Віктором Ющенком до африканського міста Салала, де кинула якір «Аріана». Біля трапа літака їх зустрічали о 12.15 рідні, близькі та друзі, що найбільше переживали упродовж восьми місяців полону, а також офіційні особи — заступник міністра транспорту Василь Шевченко, глава Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, заступник голови Держадміністрації морського і річкового транспорту Валерія Войніченко. А перед будівлею аеровокзалу моряків та їхніх родичів чекали шість мікроавтобусів, наданих керівниками місцевих морських портів для доставки членів екіпажу «Аріани» безпосередньо до їхніх домівок в Одеській та Миколаївській областях, щоб устигнути в колі родин зустріти Святий вечір.

«Це повний капець!» — кажуть співробітники «УМ», які приходять у редакцію з вулиці або ж переглядають стрічку новин. Але це не капець, а всього–на–всього циклон, який прийшов в Україну з південного заходу й просувається на схід. Стихією, яку він приніс, станом на вчора були охоплені більшість областей України — Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Буковина, Донеччина, Дніпропетровщина та інші регіони. Вчора й сьогодні негода хазяйнуватиме практичну в усій країні. Причому пік її припаде на наступні чотири дні, коли температура повітря перетне позначку у 20—25 градусів морозу. Синоптики кажуть, що треба протриматися до середи — циклон піде в Росію, на Ростовську область, відтак із 23 грудня в країні встановиться плюсова температура. А поки що — рятуймося!