Позавчора, 20 вересня, Віктор Ющенко надіслав відкритого листа Віктору Януковичу. «Звертаюся до Вас із думкою про майбутнє нашої країни, — пише попереднiй глава держави до Президента нинiшнього. — Про те, яку країну творить наше покоління — і яку країну передамо нашим дітям.
Наступного тижня Україну відвідають співдоповідачі моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це повідомив Президент ПАРЄ Мевлут Чавушоглу під час зустрічі з лідером партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко в Києві. Керівник поважної інституції цими днями перебуває в Україні й проводить зустрічі з ключовими політиками. Він зазначив, що звіт щодо стану демократії в Україні буде заслуханий на сесії ПАРЄ в жовтні.
За останні 35 років у Франції був тільки один президент, який не зміг утриматися на посаді на другий термін. У 1974–му молодий Жискар д’Естен увірвався в кабінет, проголошуючи нову еру французької політики, обіцяючи модернізувати державу і країну. Та попри жвавий початок, семирічний термін д’Естен завершував на спаді своєї популярності: далася взнаки економічна криза та розкол у таборі правих сил. На наступних виборах 1981 року Жискар програв висуванцеві опозиційних соціалістів Франсуа Міттерану.
Нинішній очільник П’ятої республіки Ніколя Саркозі має всі шанси повторити долю д’Естена. Причому в такому разі він керуватиме Францією на два роки менше, адже після ініційованої тодішнім главою держави Жаком Шираком конституційної реформи 2000 року термін повноважень президента було скорочено до п’яти років. Рейтинг чинного президента стрімко знижується, і, як свідчать соціологічні дослідження, дедалі більше французів висловлюють готовність проголосувати на наступних президентських виборах 2012 року за лівих. Якби обирати довелося зараз, найімовірніший суперник Саркозі в другому турі — нинішній голова Міжнародного валютного фонду соціаліст Домінік Стросс–Кан виграв би з «рахунком» 59 проти 41 відсотка.
Півтора десятка років тому, 12 вересня, у телеефірі вперше з’явилися «Плюси». Канал Олександра Роднянського став золотою ерою українського ТБ. Юрій Макаров, Ганна Безулик, Алла Мазур, Ольга Герасим’юк, Олесь Терещенко, Людмила Добровольська своєю роботою у кадрі показали, що телебачення може бути цікавим та інтелігентним. Ні в Севастополі, ні в Луганську українська мова ведучих «1+1» не «різала» слух, бо говорили про важливе і не занудно.
Коли канал купила міжнародна медійна корпорація Central European Media Enterprises Ltd — на «1+1» почалося активне впровадження стилю інфотеймент (розважання). Тоді з каналу або самі пішли майже усі знакові обличчя, або їх «пішли». «Плюси» з лідерських позицій почали сповзати на 4–5–тi місця. На рівні чуток причин цьому називали кілька: від нерозуміння румунських менеджерів українського менталітету до цілеспрямованої роботи на зниження показників гендиректора каналу Олександра Ткаченка, — щоб цей медіаактив дешевше міг купити Ігор Коломойський, який свого часу не зміг сторгуватися з першими власниками — Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом.
Цього року Коломойський став власником «Плюсів»: СME продала 100 відсотків своїх українських активів компанії Harley Trading Limited, яка належить бізнесмену. Гендиректором «Плюсів» залишився Олександр Ткаченко, який очолив усю групу каналів «1+1». З ним наша розмова.
На недавній сесії Тернопільської обласної ради мав місце вельми прикрий для патріотичних сил факт. Вісімнадцять депутатів — п’ять членів фракції Блоку Литвина (тобто вся в повному складі), 12 із 20 представників «Єдиного центру» та один «нашоукраїнець», голова Гусятинської райдержадміністрації — увійшли до міжфракційного провладного об’єднання «Стабільність і реформи». Об’єднання це було створене тернопільськими «регіоналами» ще під час президентських виборів і тоді називалося «Янукович — наш Президент». До угруповання довгий час входили винятково члени фракції Партії регіонів, і ось тепер воно приросло одразу аж такою кількістю людей з інших політичних сил. Притому що частина з них досі не була помічена в жодних симпатіях до партії влади.
Експерти і політики вже зараз прогнозують жорсткий перебіг виборчих перегонів на місцях. «Кампанія стартувала, і вже відчувається якась нервозність, емоційність. Хоча, здавалося б, місцеві вибори традиційно не мають такого доленосного значення, як вибори Президента або парламентські, — зазначає політолог Володимир Фесенко. — Проте ми бачимо дуже багато пристрастей навколо місцевих виборів, які багато в чому впливатимуть і на формування нового політичного режиму в країні — на те, яким він буде».
Черкаський «губернатор» Сергій Тулуб, який очолює обласну організацію Партії регіонів, оголосив першу п’ятірку кандидатів у депутати обласної ради від своєї політичної сили. Cписок очолює він сам, а серед майбутніх кандидатів названо авторитетного серед черкаського люду владику Софронія («УМ» свого часу розповідала, як митрополит Черкаський та Канівський УПЦ МП за власним ескізом збудував у обласному центрі величний храм і як за його ініціативою було досліджено білу пляму в історії Черкащини — знищення в роки репресій більше восьми сотень священиків).
Минулого уїк–енду матчі національної першості мали особливий характер, адже відбувалися між поєдинками збірних і єврокубками. У таких випадках тренери команд–лідерів, коментуючи на прес–конференціях причини невиразної гри своїх підопічних, додають до набору стандартних фраз ще кілька висловів — утома, розбалансованість, підготовки до зустрічей «на Європі». А середняки скаржаться на брак ігрової практики. Хай там як, а в такому вікні скромна «Оболонь», складена з вітчизняних виконавців, примудрилася обіграти зірковий «Шахтар». Цікаво, що в дев’ятому турі виграли всі три київські команди, та ще й «під нуль» — навряд чи таке колись траплялося досі.
