Такого буревію, що пронісся півостровом минулої неділі, навіть старожили не пригадують. Пориви вітру з дощем, інколи впереміжку з снігом, сягали 25—32 метрів на секунду. Цього стихії було достатньо, щоб із легкістю викорчовувати навіть міцні дерева (приміром, біля багатоповерхівки автора цих рядків у Сімферополі впали три тополі і волоський горіх), здувати з будинків масивну штукатурку і легко розправлятись із тим, що своїми габаритами створювало ефект парусності: рекламними щитами, навісами, «козирками» дахів тощо. Падаючи, вони трощили вітрини, обривали контактні тролейбусні лінії, мережі електропередач. Через це, за інформацією ВАТ «Крименерго», було знеструмлено 217 населених пунктів, 1771 трансформаторну підстанцію. Ще п’ять населених пунктів залишились без «блакитного» палива. Тож аварійно–рятувальним і ремонтних бригадам МНС, «Кримгазу», «Крименерго» і дорожнім службам роботи вистачає й досі.

Більше того, меджлісівські активісти наполягають на притягненні начальника кримської міліції Анатолія Могильова, а також усіх інших посадовців, причетних до масового побиття кримських татар на плато Ай–Петрі, до кримінальної відповідальності. Інша вимога — «у зв’язку з дискримінацією кримських татар, що посилюється», — негайно звільнити затриманих міліцією учасників інциденту.

Остаточні правові висновки кримська прокуратура має зробити найближчим часом. Сама ж міліція, «Беркут» якої на виконання судового рішення позавчора «втихомирював» на засніженому плато кримських татар, не приховує: до медичних закладів після цього по допомогу звернулись шестеро осіб (із числа правоохоронців – жодного), причому у одного з них виявлено відразу цілий «букет» — закриту черепно–мозкову травму, перелом лівої руки і двох пальців, забій грудей із вибиттям двох ребер. Заступник голови Бахчисарайської райдержадміністрації Айдер Халілов спеціально для «УМ» уточнив: п’ятеро постраждалих досі перебувають у травматології Лівадійської лікарні, одного з них (чоловік отримав поранення від гумової кулі) навіть прооперували.

Слід зазначити, що покінчити з «безконтрольною вакханалією» на плато власті автономії збирались уже давно. Правда, розглядався ними і варіант залишити все, як є, але надати «цивілізованого» вигляду торгівлі, яку тут розгорнули місцеві комерсанти. Але місцеві екологи були категорично проти. Першими ж тривогу щодо негативного антропогенного впливу на унікальний природно–ландшафтний комплекс Ай–Петрі забили в Ялтинському гірсько–лісовому заповіднику. Причина — надто активне туристичне освоєння цієї заповідної території.

Позавчора керівництво товариства з обмеженою відповідальністю «Олві–Крим» вдалося до рішучих дій: репатріантів, які ще торік замість наметів нашвидкуруч спорудили на вигоні обабіч вулиці Балаклавської у кримській столиці пару десятків капітальних стандартних хатинок із черепашника, спробували відтіснити з ділянки силоміць. Точніше, руками (як подейкують меджлісівські активісти, проплаченими) студентів і прибічників громадської організації «Антизахоплення». Звільнену «галявину протесту» «Олві–Крим» збирався огородити металевими щитами. Проте нічого з того не вийшло — кримські татари стали на захист своїх напівобжитих обійсть.

Обстеживши трюми 112–метрового судна, вщерть заповнені артилерійськими снарядами та іншим небезпечним крамом, водолази Керченського спеціального морського загону МНС укотре переконались, що корабель і досі є небезпечним. Причому все це іржаве «добро» покоїться всього на 15–метровій глибині в акваторії бухти, куди сьогодні заходять великотоннажні танкери. І хоча небезпечне місце позначене на воді спеціальним буєм, інколи при маневрі судна все ж не уникали зіткнень із зрізаним димарем та іншими конструкціями «Жан Жореса», що, зрештою, може закінчитися трагедією.

Подія, на яку гостро відреагувала Кримська республіканська асоціація «Екологія і світ», — зйомки нового фільму російським кінорежисером Федором Бондарчуком вартістю 29 мільйонів доларів за романом братів Стругацьких «Заселений острів». Точніше, тієї частини проекту, який знімався у Казантипському природному заповіднику на березі Азовського моря. Виявляється, там під час натурних зйомок наприкінці минулого місяця росіяни влаштували батальні сцени фантастичного майбутнього, але з цілком реальними вибухами і стріляниною та навалою бронетехніки.

Земельно–грошові конфлікти на кримському Південнобережжі — не дивина. Але черговий такий скандал розгорівся довкола місця, яке добре знають і люблять кримчани та курортники. «Яблуком розбрату» цього разу став під’їзд і площа орієнтовно в один гектар перед музеєм «Галявина казок» і сусіднім зоопарком «Казка», що, нагадаю, розташовані в мальовничій ущелині селища Виноградне над автотрасою Ялта—Севастополь. Ці два об’єкти природно–заповідного фонду країни, своєрідні візитівки сонячного півострова, притягують не тільки малечу, а й дорослий люд звідусіль. Від автотраси сюди майже сімсот метрів затяжного підйому. Їх можна подолати пішки чи на легковику. Бо ж автобуси сюди не ходять — на заставленій наметами так званій території їм просто ніде розвернутись. Автівку ж на час екскурсії можна залишити на стоянці, однак за це задоволення потрібно було ще минулого тижня викласти 20—30 гривень, тобто майже стільки ж, скільки коштує відвідування тієї ж «Казки».

Уже майже два місяці чудовий вигляд на центральну набережну курортного міста з його античним символом – білосніжною ротондою — помітно псують обвуглені останки нічного розважального центру «Робінзон». І не лише псують, а й перекривають вихід на берму №2, тобто хвильоріз, що є для туристів ще й своєрідним оглядовим майданчиком, та блокують значну частину пляжної смуги, перешкоджаючи відпочивальникам у цьому зручному місці дістатися моря (у чому автор цих рядків особисто переконався минулими вихідними, шукаючи з товаришами вихід до пляжу). І навіть становлять певну загрозу для людей, як це зазначено у відповідних приписах МНС і санепідемстанції.

Про найбільший у СНД орган, який встановлено у реконструйо­ваній колишній царській електростанції неподалік Лівадійського палацу, ми свого часу вже повідомляли. Як і про те, що повністю спроектував «короля» всіх музичних інтрументів, примусив правильно звучати всі 4600 його металевих і дерев’яних труб тутешній педагог і великий музикант професор Володимир Хромченко. Ще під орудою Володимира Анатолійовича перероблялось, добудовувалось все внутрішнє оснащення і оздоблення будівлі. Йому довелось бути, так би мовити, і шевцем, і женцем. І з того вийшла справжня «цукерка» — нинішній центр органної музики «Лівадія», який є другою після палацу–музею визначною пам’яткою цього курортного селища. Четвертий рік поспіль у лівадійському органному залі збираються музиканти, хорові колективи і студенти консерваторій із 15 європейських країн — на фестиваль «Лівадія–фест», який проводиться під патронатом Президента України.