Сьогоднішній День здоров'я, оголошений Всесвітньою організацією охорони здоров'я, приурочено безпеці на дорогах. В Україні ця ситуація жахлива: кожні 16 хвилин трапляється ДТП, щодві години на дорогах гине людина. Загалом, за минулий рік на автошляхах України загинуло понад 7 тисяч чоловік

За даними Міністерства охорони здоров'я, українці стали менше хворіти на туберкульоз. Чиновники від медицини навіть сподіваються протягом кількох наступних років призупинити епідемію цієї хвороби. Як повідомила Ольга Лапушенко, перший заступник міністра охорони здоров'я та головний державний санітарний лікар України, торік хворих на сухоти побільшало лише на 2,5 відсотка, і це у чотири рази менше, ніж у 2002 році, коли приріст захворюваності склав 10,2 відсотка. За її словами, така тенденція свідчить про стабілізацію епідеміологічної ситуації, що є результатом удосконалення системи виявлення хворих та кращим, порівняно з минулими роками, матеріально-технічним та медикаментозним забезпеченням тубдиспансерів.

Звичайний укол медики називають «ін'єкцією», що в перекладі з латини означає «упорскування». Усі знають, що уколи призначають у критичних випадках, бо цей метод дозволяє лікам потрапляти одразу в кров і швидко знімати біль або блокувати запалення. Часто людям, які страждають на гастрит та виразку, вводять препарати тільки у такий спосіб, щоб вони не подразнювали шлунок.

Зазвичай ліки вводять у м'язи. Такі уколи називають внутрішньом'язовими. Колоти треба у верхню зовнішню частину сідниці. Тут мала ймовірність того, що ви встромите голку в кровоносну судину, нерв чи кістку. Набагато рідше препарат вводять під шкіру (якщо це саме такий препарат, на упаковці про це написано) — тоді колють у зовнішню частину плеча.

Тютюнопаління, неповноцінний харчовий раціон, що містить канцерогени, значна забрудненість води, і навколишнього середовища, на думку медиків, спричинили збільшення кількості ракових захворювань в Україні. Та й в усьому світі рак поступово виходить на перше місце в рейтингу «вбивчих» хвороб — Всесвітня організація охорони здоров'я прогнозує, що до 2020 року онкозахворювання стануть головною причиною смертності (замість серцево-судинних захворювань, як сьогодні).

Діабетики України у цьому році можуть залишитися без інсуліну. Такий висновок зробив народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Валерій Асадчев, посилаючись на дані, які прозвучали на апаратній нараді у київського міського голови Олександра Омельченка. За словами Асадчева, така проблема може виникнути через зволікання Мінохорониздоров'я із закупівлею життєво необхідного препарату. «У зв'язку з тим, що тендер на закупівлю інсуліну не був своєчасно проведений Міністерством охорони здоров'я, фінансування цього напряму допомоги хворим на діабет фактично припинилося», — сказав народний депутат.

У неділю на Хрещатику кияни та гості столиці у рамках протитуберкульозної акції «За здоровий подих» мали змогу проконсультуватися з фтизіатром, миттєво сфотографувати свої легені за допомогою цифрового рентгенфлюорографа і навіть зіграти в лотерею з Червоним Хрестом. За одну гривню вони мали шанс виграти чупа-чупс, дитячий сарафанчик, корвалол, бинтик або пляшку шампанського.

Віднині підступну паличку Коха у столиці приборкуватимуть не лише фтизіатри і пульмонологи, а й фахівці загальної медичної мережі. Це тільки одне з нововведень недавно відкритого проекту TACIS «Профілактика та боротьба з туберкульозом у м. Київ». Крім того, до цієї антитуберкульозної програми медики підключать бактеріологічні лабораторії, тому що за допомогою мікроскопічних досліджень харкотиння хворого, так званого мазка, набагато простіше, дешевше і швидше визначити стан хворого, ніж за допомогою флюорографії, і займатимуться широкою просвітницькою кампанією. Як сказав керівник проекту Епко Хаскер, серед українців поширені хибні уявлення про туберкульоз, які треба зруйнувати для ефективнішої боротьби з хворобою.

Молоді батьки з села Залісся Броварського району, що на Київщині, з'ясовують у кабінеті професора Михайла Зіньковського, завідуючого відділенням вроджених вад серця Інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, коли їм краще привозити доньку. «Нам чотири з половиною місяці, а домовлялись ми лягти на операцію в п’ять», — стурбовано говорить мама. Михайло Францевич думає недовго: «Приносьте так скоро, як зможете». «Ви оперуватимете немовля?» — здивовано поцікавилася я в кардіохірурга, тільки-но батьки пішли. «Іноді доводиться мати справу і з десятиденним малюком», — лікар знає, що ця вроджена хвороба буде прогресувати і може стати невиліковною.

Учені провідних українських інститутів, які досліджують воду, що ми п'ємо, вважають, що як водопровідна вода, так колодязна і бутильована небезпечні для нашого здоров'я. Проблему поставили руба керівники одразу трьох наукових установ — Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Антона Думанського, Інституту медицини праці та Інституту гігієни і медичної екології Академії медичних наук України. Така ситуація, на їхню думку, склалася через те, що в державі немає належного контролю за якістю питної води, а водні стандарти і норми давно застаріли і не відповідають міжнародним. Науковці навіть звернулися до Ради національної безпеки та оборони з проханням вивчити питання, переглянути питні стандарти і визначити єдину організацію, яка б відповідала за якість води.

Часи безплатної медицини минули. Хоч зазначене Конституцією право на безкоштовне лікування ніхто не відміняв, кожен із нас уже стикався із ситуацією, коли на прийом до лікаря треба нести все — навіть елементарну стерильну вату і йод. Дискусії навколо того, якою повинна бути медицина в Україні, щоб можна було успішно лікувати хворих і при цьому лікарі не стояли з простягнутою рукою, тривають весь час.