Тільки найстійкіші за купу святково–вихідних новорічно–різдвяних свят не піддалися спокусі поласувати всім смачненьким, що готували вдома, у родичів та знайомих. І майонезні салати, шинки–ковбаси та здоба надмірно навантажили шлунок, і навіть додали непотрібних кілограмів. Тому саме час упорядкувати харчування. Відразу зазначимо, що «чисте» голодування — нефізіологічне і навіть шкідливе. Хоча монорозвантаження — харчування впродовж дня одним видом їжі — це для організму добре. Воно допоможе привести у порядок роботу шлунка. А далі — максимум страв iз овочів, заправлених олією, фруктів і круп. Найкорисніші способи приготуваня — запікання, тушкування і варіння. А на смажене жирне м’ясо, борошняні та солодкі вироби варто накласти табу або вживати їх зовсім трохи. Що тоді їсти? Рецептів — безліч.

Із приблизно рівних частин сушених яблучок та грушок ще 5 січня ввечері я варю узвар. Більше для запаху може бути трохи сливок чи абрикосок. Чому так рано? Щоб наступного вечора він був щедрим і густим, із неперевершеним смаковим букетом.

Уже вчетверте Львів вшановуватиме солодкий символ Різдва — пампухи. Саме смажені в олії кульки, посипані цукровою пудрою, 8–9 січня знову об’єднають тисячі людей. Якщо ви не плануєте їсти пампухи на площі Ринок у Львові, можете приготувати їх удома.

Кожна українська господиня до Святвечора готує 12 пісних страв, найголовніша з яких — кутя. Ще один звичай наших предків — носити 6 січня вечерю дідусям і бабусям, хрещеним батькам, бабі–повитусі та усім добрим знайомим. Цю відповідальну місію вшанування старійшин роду виконували діти, які вважалися чистими і невинними. Крім матеріалізованих куті, вареників та калача, вони приносили у кожен дім символічні щастя, здоров’я й добробут. У кожній господі, відбираючи частину гостинців, на їхнє місце клали своє пригощення — і діти далі іншим передавали побажання добра і достатку напередодні Різдва Христова.

Щоб вистачило на Багату кутю наїдків собі та іншим, пропонуємо рецепти пісних страв із традиційної української кухні.

«Кролика у Китаї практично не їдять не тільки в «його» рік, а в принципі», — розповідає киянка Лариса Розумака. Лариса — програміст, але її найбiльшим захопленням є Схід, тож жінка тричі побувала власним коштом у Китаї. «Я спеціально цікавилася у тамтешніх гідів, у сім’ях, де жила, — веде далі Лариса. — Мені розповіли, що в рік, символом якого є та чи інша тварина, китайці намагаються не їсти чи не використовувати в побуті зроблене з цієї тварини. Наприклад, не користатися шкірами тигра чи корови в рік відповідно Тигра або Корови, не вживати страви зі змії у рік Змії тощо».

Навряд чи китайці, прадавній фантазії яких належить гороскоп, що називається нині східним, скажуть, що ми займаємося святотатством, смажачи кролика для саме такого новорічного столу. Це м’ясо не входить у коло смакових інтересів китайців. Отож вдягаймо фартушки — і на кухню. Тільки не переплутайте кроля з котом, пам’ятайте, що не лише східний календар, а й український базар зметикував, наскільки зовні подібні ці тваринки.

Астрологи стверджують, що народжені в рік Кроля люди – тонкі, дипломатичні, ніжні, романтичні. І зовсім не боязкі, як заєць. Мовляв, рік китайський, а приказка наша.

Це тільки студентам та холостякам за святкову страву — курка гриль. Кожна справжня господиня пташине м’ясо приготує по–особливому, з родзинкою — у прямому і переносному значенні.

Миска «Олів’є» на новорічному столі — якось не вишукано, буденно. Тому варто згадати, що салати можна подавати різними способами. Щоб не було, як наші предки підмітили: уміла готувати, та не вміла подавати.

До потурань дитячими смаковим забаганкам кожен ставиться по–своєму. Особливо люди старшого віку нерідко закликають не йти на повідку у своїх чад, а дотримуватися принципу: захоче їсти — поїсть. Але ви бачили очі малечі, яка їла не просто млинці, а Міккі–Мауса з них?! А чули зворушливе: «Мамо, коли у тебе буде час, зробиш нам ще таких мишенят?»