1708 р. перші в Європі французькі газети жахали читачів нечуваними звірствами: «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки та діти на вістрях шабель», «Страшний цар жадібний до крові в Україні...
«А ви частіше слухайте радіо — там гарна українська мова», — повторював нам викладач. Зараз я не радила би цього учням.
Боже, як-таки далеко забрели у трясовину словоблуддя! Про які суспільні ідеали йдеться, коли парламентські новобранці отаборилися зовсім не для того, щоб примножувати економічний потенціал країни, посилювати національно-визвольний рух чи консолідувати суспільство?
Тобто керівництво каналу вважає, що орієнтувати свої продукти на країну, з якою у нас вже шість років триває війна, — нормально. Що виправдовувати це міфічною тональністю і незвичністю використання української мови акторами — нормально.
Звістка про загибель Іси Мунаєва кілька років тому стала лише однією з причин, що спонукали написати ці рядки.
Кожен з нас відіграє роль у цій війні.
Забудова безбожна й спонтанна вже стала звичним явищем для киян.
69% українців вважає, що українська має залишатися єдиною державною.
Кажуть, адвокат Януковича злякався, що Таня жбурне в нього телефон. Колись Янукович втратив свідомість від яйця. А Таня безстрашна. Вона захищала і захищатиме країну і пам‘ять про Майдан.
