Топ–темою нашої розмови з режисером Владом Троїцьким мав би стати Гогольфест–2012. Минулорічна відмова від проведення фестивалю — фінансові проблеми сьогодні, на жаль, можуть перекреслити найоригінальніші мистецькі починання — мала б сповна компенсуватися цьогоріч: міська влада офіційно оголосила, що бере фест під свою опіку...

Президент Франції Ніколя Саркозі вчора в рамках головного вечірнього випуску новин французького телеканалу TF1 мав оголосити про свій намір поборотися за переобрання на другий термін. Перший тур президентських виборів у Франції відбудеться 22 квітня (другий, за потреби, — 6 травня). І хоча чинний глава держави давно не приховував бажання залишитися на посаді ще на п’ять років, а виборчу кампанію де­факто проводить уже кілька місяців, офіційну заяву з цього приводу він збирався зробити аж на початку березня. Відкоригувати ці плани Саркозі змусила надто динамічна кампанія головного суперника — кандидата в президенти від Соціалістичної партії Франсуа Олланда.

Днями в Севастополі представники низки громадських організацій міста та осередків політичних партій, що займають проукраїнську, державницьку позицію, підписали угоду про співпрацю. Головна мета цього чину — вироблення плану спільних дій задля захисту прав та потреб українства в місті–герої. Однак, виявилось, не всі українці Севастополя готові до єднання. Із 24 запрошених кінцевий варіант документа завізували лише вісім структур.

Україна потроху входить у звичний для себе стан — на носі кампанія з чергових парламентських виборів. Кандидати в народні обранці помітно розпушують хвости, піарники та політтехнологи потирають руки в передчутті грошових жнив, прості смертні готують вуха для нової політичної локшини.
На майбутніх виборах, прогнозують експерти, нам навряд чи пощастить побачити чи пережити щось принципове нове. І все ж певна інтрига зберігається. Адже після десятирічної відсутності до українського виборця повертається «мажоритарка» — із новими «спецефектами» й підходами до електорату. Половина парламенту обиратиметься в 225 округах на місцях, і це означає, що «особистісний» вимір виборчої кампанії проявлятиметься скрізь навколо нас. Привітальні білборди від кандидатів висять ще з Нового року. І не дивуйтеся, якщо якийсь мисливець за голосами «попроситься до вас у друзі у «Фейсбуці» чи особисто привітає з днем народження. Буде всього: і сучасних технологій, і «чорного» піару, і відвертого намагання підкупити.
«УМ» спробувала з’ясувати в експертів, яких саме тенденцій та нових «фішок» варто чекати на виборах–2012.

Лідія Євтушенко — одна з небагатьох із команди Президента Віктора Ющенка, хто до сьогодні працює у владі. Залишаючись при цьому членом політради «Нашої України» та заступником голови громадського об’єднання «Християнська Україна». Лідія Григорівна — головний спеціаліст відділу розвитку місцевого самоврядування Департаменту регіонального розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України. Будучи глибоко віруючою людиною, бачить суспільно–політичні процеси крізь призму духовних цінностей. Вважає, що держава, а, точніше, можновладці, зневажають і руйнують основні моральні принципи, керуючись гаслом «Поділяй і владарюй», замість «Об’єднуй і віруй». Займається політикою, бо вірить у створення держави, гідної нашого народу. Особливе значення в її житті має 8–річний досвід роботи у «Нашій Україні» — у 2004 і 2007 роках — голова міської та заступник обласної парторганізацій, керівник штабу в Дніпро­дзержинську. В розмові з «УМ» Лідія Євтушенко поділилася своїм баченням партійного сьогодення і політичних перспектив «Нашої України».

Кожні вибори, які відбуватимуться в Україні до «великих» парламентських виборів 28 жовтня, вважатимуться «репетицією». Таке кліше застосовують і до проміжних виборів органів місцевої влади, що відбулися минулої неділі в кількох регіонах. Один із результатів — перемога опозиції в Червоноармійському районі Житомирщини на виборах депутата облради — став підставою для тріумфальних реляцій деяких політичних сил. Однак при ближчому погляді виявляється, що радіти передчасно...

Сенат Чехії затвердив зміни до Конституції щодо порядку обрання президента. Після розпаду Чехо­словаччини 1993 року президентів Чеської Республіки на спільному засіданні обирали депутати Верхньої і Нижньої палат парламенту. Проте громадськість давно вимагала зробити вибори глави держави всенародними. Відповідну поправку до основного закону підтримали 49 із 81 членів Сенату.