Фінал минулорічного фестивалю «Тиждень актуальної п’єси» став лише комою, яка відмежувала його теоретичну частину від практичної. Визначившись із трьома переможцями, організатори, як і обіцяли, готові презентувати вистави за цими п’єсами. Спектаклі було профінансовано в рамках гранту Фонду Рiната Ахметова «І3».
Після блискучої перемоги в командному заліку на чемпіонаті світу 2011 року наші боксери офіційно оформили для команди шість путівок на Олімпійські ігри–2012. Ще в чотирьох категоріях (до 49 кг, 52 кг, 56 кг і понад 91 кг) українців чекають відбіркові турніри на шляху до Лондона. Аби виявити тих, хто найкраще представить «синьо–жовтих» в олімпійській кваліфікації, Федерація боксу України організувала своєрідний міжусобний відбір у броварському торговельно–розважальному центрі «Термінал». Та й тим, хто вже забронював квитки на Олімпіаду, варто було розім’яти м’язи й провести перевірку власного стану. Хіба що дозволили пропустити старт олімпійському чемпіону Василю Ломаченку (до 60 кг) — він готується за індивідуальним графіком.
У ніч із неділі на понеділок у Голлівуді відбудеться 84–те нагородження премією «Оскар». Якби організаторам раптом спало на думку доповнити сценарій дійства історичним і географічним екскурсом, то «український розділ» зайняв би, певне, не одну годину. Адже список наших співвітчизників, які отримали золоту статуетку, не кажучи вже про кількість номінованих на премію Американської кіноакадемії, дуже довгий. А якби про кожного з переможців розповісти бодай по одній найцікавішій історії з творчого життєпису, церемонія тривала б до ранку. Газетні шпальти теж мають межі, тож розповісти про всіх і відразу — завдання нереальне. Хоча і варте, зважаючи на той яскравий шлейф перемог, який супроводжує наших земляків на «Фабриці мрій».
Учора громадськості повідомили, що відповідні державні інституції подали заявку до штаб–квартири ЮНЕСКО з пропозицією внести ці дві номінації до списку Всесвітньої культурної спадщини. На спеціально скликаному брифінгу радник Президента Ганна Герман доповіла, що заявку було подано ще в січні. «Сьогодні Міністерство культури, адміністрація Президента вийшли з дуже конкретним проектом, який патронуватиме держава, Президент України, — зі збереження церков, пам’яток архітектури», — цитує Ганну Герман офіційний інтернет–портал АП. І хоч комплекс iз 16 карпатських дерев’яних храмів було запропоновано до реєстру ЮНЕСКО в сув’язі з Польщею (вісім українських сакральних пам’яток — на її території), головним культурним лобістом та захисником гинучої спадщини назвали таки Віктора Януковича.
А поки візантійський Херсонес та унікальні церкви, зведені у XVI—XVIII ст. без жодного цвяха, торують бюрократичний шлях до золотого списку ЮНЕСКО, держава не докладає надмір зусиль, щоб зберегти ці перлини в гідному їх значенню стані.
Під приводом екстремальних холодів городян змушують сплачувати неіснуючі борги. Тим, хто відмовиться, співробітники обленерго погрожують відмикати електроенергію без попередження.
Фестивальний пелетон Берлінале викочується на фінішну пряму, лідери ніби є, одначе притуманені (така вже погода нині у столиці Німеччини). Хоча є кілька фільмів, якi виділяються на загальному тлі. Це грецька «Метеора» Спіроса Статулопулоса, «Барбара» німця Крістіана Петцольда «Цезар мусить умерти» братів Павіані, «Машина Джейн Менсфілд» Біллі Боба Торнтоназа продюсування Олександра Роднянського.
Своєрідну «відзнаку» за дії, що приносять лише шкоду, робітники заводу передали керівникам Херсонщини у відповідь на намагання в судовому порядку змінити керівництво єдиного в державі підприємства з виробництва комбайнів. Нинішній власник Херсонського машинобудівного заводу (ХМЗ) впевнений, що чиновники свідомо банкрутують його підприємство з метою захопити велику територію. «Це звичайне рейдерське захоплення, — переконаний Олександр Олійник. — Заради власної вигоди вони готові знищити єдине у своєму роді підприємство, а на його території побудувати ще один торговельно–розважальний центр».
Україна потроху входить у звичний для себе стан — на носі кампанія з чергових парламентських виборів. Кандидати в народні обранці помітно розпушують хвости, піарники та політтехнологи потирають руки в передчутті грошових жнив, прості смертні готують вуха для нової політичної локшини.
На майбутніх виборах, прогнозують експерти, нам навряд чи пощастить побачити чи пережити щось принципове нове. І все ж певна інтрига зберігається. Адже після десятирічної відсутності до українського виборця повертається «мажоритарка» — із новими «спецефектами» й підходами до електорату. Половина парламенту обиратиметься в 225 округах на місцях, і це означає, що «особистісний» вимір виборчої кампанії проявлятиметься скрізь навколо нас. Привітальні білборди від кандидатів висять ще з Нового року. І не дивуйтеся, якщо якийсь мисливець за голосами «попроситься до вас у друзі у «Фейсбуці» чи особисто привітає з днем народження. Буде всього: і сучасних технологій, і «чорного» піару, і відвертого намагання підкупити.
«УМ» спробувала з’ясувати в експертів, яких саме тенденцій та нових «фішок» варто чекати на виборах–2012.
Книжки з «популярної історії» стають бестселерами не рідше за популярні романи. Надто у суспільствах, хворих на тоталітаризм, де офіційна історія скута ідеологічним протоколом та непроникним новоязом. Саме через цю неформальність масової слави зажила у ХІХ сторіччі «Історія України Русі» Миколи Аркаса. На початку ХХ–го — «Ілюстрована історія України» Михайла Грушевського, а наприкінці минулого віку найбільші наклади й перевидання мала «Україна: історія» Ореста Субтельного.
Тривалі холоди та морози під 20 градусів поставили на межу виживання понад двадцать тисяч рідкісних видів риб, яких вирощують на базі Дніпровського осетрового виробничо–експериментального рибзаводу в Білозерському районі. Як розповів «УМ» його директор Віталій Плугатирьов, водойми підприємства вкрилися товстим шаром криги, що стало перешкодою для проникнення кисню у воду, цю проблему можна усунути, якщо своєчасно робити ополонки.
