Учора Центральне виборче бюро Румунії підрахувало майже половину голосів, відданих на президентських виборах, що відбулися цієї неділі, і винесло вердикт: є потреба в другому турі. Згідно з проаналізованими бюлетенями, за чинного президента, правого демократа Траяна Бесеску, проголосували близько 33 відсотків виборців, свідчить РІА «Новості». За його головного суперника — голову Сенату та лідера соціал–демократів, екс–посла Румунії у США та екс–міністра закордонних справ, Мірчу Джоане — віддали голоси 29,1 відсотка румунів. Ці дані фактично збігаються з результатами екзит–полів, оприлюдненими після закриття виборчих дільниць найбільшими соціологічними центрами країни. Другий тур відбудеться 6 грудня.

Учора поліція штату Магінданао, що на півдні Філіппін, виявила в лісі обезголовлені тіла 21 особи — це політики, їхні родичі та журналісти, котрих напередодні викрали ісламістські бойовики, повідомила агенція «Ассошіейтед пресс». «Рейтер» називає іншу кількість жертв — близько тридцяти. Нападників, яких дехто з європейських оглядачів пов’язує з «Аль Каїдою», було близько сотні.

Майже до глибокої ночі в четвер у Брюсселі засідали за вечерею лідери 27 країн–членів Євросоюзу, щоб знайти компроміс і обрати першого в історії ЄС президента та нового керівника європейської дипломатії з ширшими, ніж у Хав’єра Солани, повноваженнями. Щодо першої постаті, то підтвердилися прогнози аналітиків — на чолі ЄС став 62–річний фламандець, прем’єр–міністр Бельгії Херман Ван Ромпей, кандидатуру якого активно лобіювали Франція та Німеччина. Попри те, що Ромпей очолив уряд своєї країни у важкий час, коли Бельгія стояла на межі розколу й була занурена в глибоку політичну кризу, і зробив низку кроків на шляху до врегулювання ситуації, загалом у Європі він лишається невідомим політиком.

Учора президент Росії Дмитро Медведєв у Стокгольмі провів переговори з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та прем’єр–міністром Швеції (яка нині головує в Союзі) Фредеріком Рейнфельдтом. Сам факт зустрічі в Європі оцінили дуже позитивно, адже раніше Кремль посилено натякав на неможливість саміту через прохолодне ставлення ЄС до Росії. Проте після того, як Швеція 5 листопада дала згоду на прокладання газогону «Північний потік» дном Балтики, Москва «змилостивилася» і гідно оцінила такий крок назустріч їй. Відтак учора в Стокгольмі на саміті Росія—ЄС поновилося обговорення важких тем, насамперед енергетичних.

Спершу новина для тих, кому за 30: крейсер «Аврора», який буцімто своїм залпом дав сигнал до штурму царського Зимового палацу, від чого й розпочалася у 1917 році Велика жовтнева революція більшовиків, досі перебував не у статусі музею (хоча екскурсії на крейсер водили, і музей там було облаштовано ще в 1948 році), а на балансі Військово–морського флоту Росії. Лише днями легенду, «розпіарену» Радянською владою до неможливості, передали до відом­ства Військово–морського музею Санкт–Петербурга. Цю новину з посиланням на петербурзький сайт «Фонтанка.ру» передрукували російські інформ­агенції. Таке рішення ухвалив головком ВМФ Росії Володимир Висоцький після перевірки деяких обурливих фактів, які компрометували почесне ім’я крейсера. Йдеться про VIP–пиятику, яка відбулася на борту «Аврори» ще влітку і зчинила чималий скандал.

Бараку Обамі слід закликати країни Азії до співпраці, але водночас наголосити, що активна роль США в регіоні повинна зберегтися, рекомендувало впливове американське видання «Крісчен сайєнс монітор». «Тепер, коли долар слабшає й рецесія стримує апетити американських споживачів, Китай, Японія та Індія бачать вакуум впливу і намагаються заповнити його. Зокрема, Китай зміцнює військовий флот», — ішлося в редакційній статті.