Обличчя «УДАРників» виходять на світло

Обличчя «УДАРників» виходять на світло

Однією із загадок виборів–2012 є партія «УДАР» Віталія Кличка. Українці, які гарячково шукають чергову «третю силу» й «нове обличчя» (при тому що Арсеній Яценюк тепер у БЮТ, а Сергій Тігіпко — в «Регіонах»), майже вимушено схиляються на бік імпозантного боксера. Кличко вперше брав участь у виборах ще в 2006 році — як перший номер блоку «Пора–ПРП», але то був не його час. «Дозрів» він лише тепер. За даними Київського міжнародного інституту соціології, рейтинг «УДАРу» — «Українського демократичного альянсу за реформи» — сягає 14%. За такої підтримки за списком цієї партії в парламент пройдуть як мінімум 30—40 осіб. А ще ж у мажоритарних округах належність до цієї «третьої сили» означатиме щасливий квиток.

«Легше втопити й почати з нуля, а не з мінуса»

Парадокс чи закономірність? На тлі того, що в Україні нібито зростає конкурентоспроможність у прем’єр–лізі, з футбольної карти країни зникає чимдалі більше професіональних клубів. Постійно «всихає» перша ліга, світить «пробоїнами» друга. Цього літа, «під шумок» успішного Євро–2012, ліквідувався першоліговий ФК «Нива» (Вінниця) — команда з традиціями не знайшла коштів, аби втриматися не тільки в першому, а навіть у другому дивізіоні. Окрім вінничан, уже після офіційного початку турніру в групі А другої ліги зі змагань знялися іллічівський «Бастіон» та багато­страждальний ФК «Львів», який ще чотири роки тому вигравав у «вишці» в донецького «Шахтаря». Зникли одразу дві команди з Івано–Франківщини, які ще недавно грали в першій лізі, — «Прикарпаття» й «Енергетик» (Бурштин). Таким чином у лізі 2–А лишилося всього 11 колективів. У «східняцькій» групі Б — 13.

Несмачний хліб і дешева картопля

Поки аграрії підраховують збитки на зернових полях після рясних дощів і негоди, експерти прогнозують добрий урожай картоплі у південному регіоні та підвищення цін на хліб уже цієї осені. «Посуха пpocтo дoбилa вpoжaй зернових нa півдні, — розповів «УМ» головa Aгpapнoї спілки Гeннaдій Hoвікoв. — У нас є цілі paйoни, дe cобівартість пшeниці становитиме більше 2–3 тисяч гpивeнь зa тoннy, тoді як аграрії змушені продавати її по 1,8 тисячі гpивeнь за тонну. Схожа ситуація була в 2003 році: тоді пocтpaждaлa вcя Укpaїнa і Прем’єр–міністр був змушений піти на постyпки aгpapіям. Увімкнули мexaнізм дoтaцій і кoмпeнcaцій. Але ми побоюємося, щo в нинішніx yмовах кризи влада назустріч aгpapіям не піде».

Здоров’я по паспорту

Цікаве нововведення обійшлося владі міста в кілька тисяч доларів. Однак дорогий експеримент себе цілком виправдав: мешканцям Скадовського району стало значно легше отримати необхідну медичну допомогу. Головний лікар Скадовської райлікарні Віктор Турик розповів «УМ», що поширення системи електронних паспортів зайняло півтора року, але вже зараз вона довела свою ефективність.

Гріх номер один — підкуп

Гріх номер один — підкуп

У мережі інтернет з’явився веб–ресурс «Майдан–моніторинг», на який «зливатимуть» задокументовані, тобто з фото– і відео­–зйомкою, скарги про порушення Закону «Про вибори». Передвиборча ініціатива належить Громадському інформаційно–методичному центру «Всесвіт», фінансує проект соросівський фонд «Відро­дження».

Національна мобілізація

Національна мобілізація

По всій Львівщині створені осередки страйку. А Львів як найбільше україномовне місто у світі не може залишитись осторонь. Ще 3 липня перед Ратушею опозиція розгорнула наметове містечко (15 наметів), де вже ночували 60—70 партійців. Акція оголошена безстроковою. А вчора опозиція («Батьківщина», «Фронт змін», Народний рух України та інші) заблокувала вхід в обласну держадміністрацію, не пропускаючи чиновників на свої робочі місця.

Олег Каськів: «Мій дім — Швейцарія, а в серці — Україна»

Олег Каськів: «Мій дім — Швейцарія, а в серці — Україна»

Лауреат кількох міжнародних конкурсів, серед яких один iз найпрестижніших — королеви Єлизавети у Брюсселі, вихованець Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка та Академії імені Є. Менухіна у Швейцарії, Олег Каськів раз у раз приїжджає до рідного міста з концертом, даруючи слухачам–краянам насолоду від скрипкової класики, а батькам, першим викладачам — нові здобутки у засвоєнні світової музичної спадщини.

На честь праведного Калнишевського

На честь праведного Калнишевського

На Черкащині, в Холодному Яру, з’явився новий храм. Його збудували на хуторі Буда Чигиринського району, який у роки Другої світової війни пережив страшну трагедію — майже усіх його жителів розстріляли фашисти. Новозбудовану церкву назвали на честь останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, який теж постраждав за Україну. Перед тим як встановити їх на бані церкви, три золочені хрести святою водою окропив Святійший патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет, який спеціально приїхав зі столиці у Холодний Яр. До речі, хрести на новому храмі — єдині такі в Україні. Вони виготовлені за ескізами черкаського художника Миколи Теліженка і ніби «проростають» із тризуба.

Вікторія Борщенко: Не думаю, що я погодилася б змінити паспорт

Вікторія Борщенко: Не думаю, що я погодилася б змінити паспорт

Для більшості українських збірних з ігрових видів спорту виступ на континентальних першостях — це більше виняток, ніж закономірність. Проте є в нашій державі колектив, який за всі роки незалежності не пропустив ще жодного чемпіонату Європи. У грудні жіноча гандбольна збірна гратиме вже на 11–му Євро поспіль.

Лідеркою нинішнього складу «синьо–жовтих» без сумніву можна назвати Вікторію Борщенко. 26–річна уродженка Херсона, яку на минулому ЧЄ кілька разів нагороджували титулом «найкращий гравець матчу», і тепер веде за собою колектив. У відборі до ЧЄ–2012 гравчиня волгоградського «Динамо» стала найрезультативнішою в збірній України, закинувши 35 м’ячів. А своєму клубу допомогла виграти титул чемпіона Росії.

Зазвичай у сезон відпусток легіонерки хоч на кілька тижнів намагаються зазирнути на Батьківщину. Тут кореспондент «УМ» і розшукав зірку українського гандболу. До речі, як і відомі футболісти — Кантона, Бекхем, Роналдо, Шевченко, Віка грає в збірній під сьомим номером.

Скандинавська хвиля

При згадці про скандинавський кінематограф на думку спадають хіба що культовий шведський режисер Інгмар Бергман та великий данський кіноекспериментатор Ларс Фон Трієр. І якщо їхні повнометражні стрічки сповна розкривають усю глибину «нордичного» кінематографа, то секція короткометражного кіно для вітчизняного глядача залишається за густою сніжною завісою.