Другий проект для любителів подорожувати минулої суботи запустив «Перший Національний». Тепер на першій кнопці не лише «Вихідні по–українськи» з Тетяною Куликівською, а й «Weekend на колесах» із новою ведучою, студенткою Інституту журналістики Олександрою Балютою. Поки що програми перегукуються: обидві команди показують Україну. Хоча за умови якісного виконання це, швидше, «плюс», а не «мінус», оскільки всі існуючі туристичні програми на вітчизняних каналах розповідають, як правило, про зарубіжні принади.

Що б робили українці, якби не завезли основний наш «хліб» — картоплю? Можливо, були б здоровіші, якби їли прадавній коренеплід своєї землі — ріпу, що навіть онкохвороби «відлякує». Можливо, були б стрункішими, якби імпортували менш калорійний, ніж картопля, рис. Але маємо те, що маємо. Картоплю, батьківщиною якої є Америка, люблять усі. І навіть найаскетичніші прихильники дієт, розуміючи, що від цього коренеплоду можуть з’явитися зайві жирові відкладення, не стримуються від поїдання хоч кількох шматочків підсмаженого щастя.

Телебачення — це не лише картинка на блакитному екрані. Це потужний бізнес і безпосередні чи приховані засоби впливу на свідомість глядачів. Тому не треба сприймати, наприклад, заборону трансляції кількох російських каналів — «Первый канал. Всемирная сеть», «НТВ–Мир», РЕН–ТВ, TVCI та «РТР–Планету» як ущемлення демократії. Водночас варто активніше бити на сполох державникам, які повз вуха пропускають інформацію про зменшення частки української мови в ефірі вітчизняних телеканалів. Про усе це ми говоримо з головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком.

Питання ретрансляції зарубіжних каналів у Європі вирішується дуже просто: канал отримує ліцензію на мовлення, а провайдери — дозволи на ретрансляцію. Але ця проста схема має чітко виписані правила: хто, коли, де і на що замінює, наприклад, ту ж рекламу алкоголю, вимоги до розміщення якої в різних країн — свої, чи політичну рекламу. «Проблемними питаннями в Україні є причини обмеження ретрансляції, відсутність чіткого визначення, що таке адаптація, а також чітке розмежування понять «ретрансляція» та «адаптація» і «адаптація» та «авторські питання», — каже медіаюрист, директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.

Танцюють зірки. Завтра в прямому ефірі телеканалу «1+1» українські селебрітіз виходитимуть на паркет вп’яте і вдруге під вивіскою «Танцюю для тебе». Другий сезон проекту, як і перший, такий собі мікс розважального і соціального шоу, тільки тепер пари кружлятимуть заради здійснення дитячих мрій. (До речі, серед членів журі буде ведуча «Без табу» Ольга Герасим’юк). Як готуються пари до танців у прямому ефірі, які пісні і сюжети обрали для проекту — побачила «УМ» на останньому тижні тренувань.

У невеличкій галереї в центрі Києва четвертий рік поспіль перед Різдвом художниця Євгенія Гапчинська відкриває свої виставки — це її святкова традиція, подарунок собі і трішки бізнес. Остання називається «Для чого дівчаткам хлопчики?».

Над входом до Державного музею іграшок висить афіша «Виставка ялинкових і новорічних прикрас з 19 грудня», поряд — подібне оголошення. Коли уважно додивляєшся до цифр, розумієш: це вже було. На жаль, нинішнього року не буде.

В іграшкових відділах великих столичних магазинів за два тижні до свята майже немає покупців. З прикрасами на ялинку більшість співвітчизників, певно, вирішила зачекати, оскільки вони не предмети першої необхідності, особливо в умовах економічної кризи.

Цьогоріч любителі мандрувати вперше заздрять «домосідам», які в затишній атмосфері «топчуть» олів’є перед телевізором на рідному дивані й п’ють вітчизняне ігристе — навіть під час кризи на таку забаву грошей точно вистачить.