Скринька Пандори для бюлетенів
Партія влади намагається створити законодавчу базу для фальсифікації виборів. Саме так опозиція оцінює проект змін до закону про вибори народних депутатів, зареєстрований у Верховній Раді. Голова фракції «БЮТ–Батьківщина» Андрій Кожем’якін вважає, що розглядати цей законопроект — усе одно що відкрити скриню Пандори, яка покладе початок паралізації парламенту.
Валентина Королькова: Ми не наймалися комусь догоджати
Третім уже не будеш
Небезпечні хвилі кочубеївщини
Синдром «кочубеївщини», «кочубейства» з’явився вже після Богдана Хмельницького, який у 1654 році уклав iз Московією невигідну угоду, котра відтак відкрила шлюзи не лише зросійщенню. За словами Юрія Шевельова, Переяслав політично і військово «став початком поразки тому, що різні українські кола втягали Москву в Україну, намагаючись використати її проти своїх внутрішніх ворогів».
Незваний гість — кращий татарин
Умови підтримки опозиції на парламентських виборах оголосив в суботу в ефірі «5–го каналу» голова Меджлісу кримсько–татарського народу, «нунсівець» Мустафа Джемільов. По «мажоритарці» татари не мають шансів пройти до Верховної Ради, тому що вони розселені по всій території Криму, пояснив пан Джемільов, а отже, слід приєднатися до когось з очевидних передвиборчих фаворитів.
Мова про розпуск
Не треба мати багато сміливості, щоб за півроку до чергових виборів заявити про дострокові. Сидіти у Верховній Раді й так залишилося недовго, місяць в один бік чи в інший — то вже неважливо. Але голова парламенту Володимир Литвин усе–таки вирішив бути різким.
«Мрійники» вийшли
26 травня Грузія вступила у 21–й рік своєї незалежності. Для відзначення досягнень влада держави, що динамічно розвивається, обрала два майданчики: у столиці проходила виставка досягнень промисловості (у зв’язку з цим експонати — вагон метро і залізнична цистерна — були встановлені посеред центрального проспекту Руставелі, якраз навпроти тепер уже колишньої будівлі парламенту), сам же парламент переїхав у Кутаїсі, де у скляній, за останньою архітектурною модою, будівлі, щоправда, ще не закінченій, провів перше «символічне» засідання.
Київський «підрахуй»
За останні декілька років населення столиці значно зросло. Про це свідчать і численні затори на дорогах, і натовпи в метро не тільки в години пік. Можна констатувати, що година пік у місті стала постійною. Скільки ж нас, кияни? У пошуках відповіді на це запитання «УМ» дійшла висновку: місто розвивається хаотично, його влада не знає достеменно ні реальної кількості населення Києва, ні динаміки її зростання. Дані різних дослідників коливаються від 2,8 млн. мешканців до 3,6 млн. Тобто «люфт» має обсяги таких обласних центрів, як, скажімо, Полтава і Чернігів, разом узяті. Іншими словами, Київ розростається абияк. Наче товстун, який постійно набирає вагу, але не хоче йти до медиків.