Традиційний процес читання газет у нашій державі вже найближчим часом може перетворитися на такий собі елегічний спомин про «кращі часи». Друковані видання, принаймні деякі з них, нині опинилися на межі вимирання та цілковитої самоліквідації: шлях до читача їм надійно перекривають ... партнери–розповсюджувачі. Редакція, творячи навіть найгеніальніше видання, насправді робить навіть не півсправи, а значно менше. Після того як примірник газети покидає друкарський цех, у нього є два шляхи: передплата і роздріб. На першому з них палиці у колеса всіх без винятку редакцій вставляє державний монополіст «Укрпошта». На другому — знову ж таки вона та ще ціла низка приватних структур, які активно використовують задля власної кишені переваги єдиного гравця на ринку.

Учора загальнонаціональний страйк працівників громадського транспорту паралізував Францію. Скасовано всі рейси потягів, не працює метро. В Парижі до страйку, організованого профспілками залізниці, приєдналися працівники міського транспорту. Це черговий вияв протесту проти пенсійних реформ президента Ніколя Саркозі.

Після того, що «Манчестер» і «Мілан» зробили з нашими провідними футбольними клубами, Євросоюз просто зобов’язаний надати Україні перспективу членства в ЄС.

Щомісяця в світі стає на мільйон більше 60річних чоловіків і жінок. А до 2050 року, як передбачають демографи, тенденція старіння населення, яка давно охопила Україну, пошириться на всі континенти. Тоді особи, старші від 60 років, становитимуть половину дорослого населення планети. І прийматимуть від іншої половини планети привітання з Міжнародним днем людей похилого віку, який традиційно відзначається першого жовтня.

Цьогоріч уже вчетверте відпочивав у Болгарії. Погода впродовж першої половини вересня була примхливою, тому замість смажитися на сонечку біля моря та поглядати на місцевих красунь більшість часу довелося витрачати на поїздки країною і читання місцевих газет. Також корисне і пізнавальне заняття, якщо врахувати, що «Болгарія–незаграниця» з березня 2004 року є членом НАТО, а з 1 січня цього року приєдналася до ЄС.
Чи життя в ЄС встигло залишити сліди на болгарах, стало це життя гіршим, чи кращим? Відразу відповім: особливих змін, окрім вивішених скрізь блакитно–зоряних прапорів ЄС, не помітив. Хіба що на вулицях побільшало агенцій з продажу землі та нерухомості іноземцям. За два роки ціни на це зросли майже вдвічі. Якщо раніше Болгарію на 80 відсотків розкуповували британці, то після вступу країни до ЄС 80 відсотків покупців склали громадяни Росії, Білорусі, Казахстану, які викуповують усе найдорожче, щоб «розкішно і з видом на море». Пострадянські товстосуми таким чином персонально «вступають в ЄС». А що ж прості болгари? Лише кілька замальовок з життя нового «єесівського» люду.

З нагоди Дня шахтаря, який Україна відзначила 26 серпня, Президент України Віктор Ющенко здійснив робочу поїздку у шахтарські краї. Правда, не традиційні — Донбас, а до Волинської та Львівської областей, де теж функцiонують шахтарські містечка. Тож цієї неділі його зустрічали у львівському Червонограді та Нововолинську.

Все-таки добре мати на чолі списку дві сильні політичні постаті. За минулі вихідні лідери «Нашої України — Народної самооборони» Юрій Луценко та В'ячеслав Кириленко в компанії соратників відвідали три області: Сумську, Полтавську та Кіровоградську. Удень вони встигали порізно відвідати невеликі міста: наприклад, на Кіровоградщині Кириленко їхав у Новомиргород, Луценко — у Світловодськ, ще кілька населених пунктів узяли на себе інші «нашоукраїнці». А ввечері всі «нашоукраїнські» «гастролери» збиралися разом на сцені в обласному центрі. Така тактика допоможе хлопцям за цю коротеньку кампанію відвідати щонайбільше населених пунктів.

Те, що Віктор Янукович почав передвиборчі «загравання» із пенсіонерами, не секрет. Підтвердила це й зустріч віце-прем'єра Олександра Кузьмука з ветеранами. Саме там він повідомив, що на ім'я Прем'єр-міністра Віктора Януковича приходить багато звернень від інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної із проханням при нарахуванні пенсії якось відзначити особливі заслуги перед Україною.

Приказку «Комусь війна, а комусь — матінка рідна» згадає, мабуть, не одна людина, яка після знайомства з матеріалами цієї кримінальної справи задумається над ситуацією, що склалась у сфері медичних експертиз — зокрема, тих із них, котрі стосуються встановлення інвалідності. Пригадується зустріч із чоловіком на милицях у лікарняному коридорі — він не мав однієї ноги, тому періодично мусив з'являтися на очі лікарів-експертів. Добродій не втратив почуття гумору й відверто підсміювався над нормативними документами Міністерства охорони здоров'я: «От не можуть вони визнати мене інвалідом один раз і на все життя. Кожного року викликають, щоб подивитись, чи, бува, не відросла у мене нога!». Мусив, бідолаха, постійно ходити на комісію, бо без її нових і ще новіших висновків виникали проблеми з пенсією за інвалідністю та іншими соціальними гарантіями.

Початок кампанії «Нашої України» збігся з остаточною перемогою опозиції: саме в п'ятницю, коли лідер НСНУ В'ячеслав Кириленко прибув до Луцька, стало відомо, що політична криза завершується, адже керівництво ВР таки зачитало 155 заяв опозиційних депутатів про вихід із фракцій «Нашої України» та БЮТ. Про те, що Верховна Рада п'ятого скликання таки «почила в Бозі», сам Кириленко та окремі «нашоукраїнці» дізналися в дорозі. Тож i В'ячеслав Кириленко, i Руслан Князевич, i Ольга Герасим'юк, i Лілія Григорович впевнено казали людям у Луцьку, Рівному, Житомирі та Бердичеві: «Президент переміг! Вибори будуть! На них ти обереш Народну владу! «Наша Україна» піде на вибори з програмою, яку ми напишемо разом».