Перетягування бюджету: хто кого і якою ціною?

      До кінця року залишається все менше часу, а бюджетний процес в державі завмер на позначці повної невизначеності. І нині його учасники обмінюються гучними заявами та словесним шпильками.

8,7 мільярда? Пошукайте в себе і неодмінно знайдете!

      Позавчорашню емоційну депешу уряду, що Президент, мовляв, спеціально затягує час, а закон не підписав із політичних міркувань, — офіційно прокоментував його секретаріат. «Заява Кабінету Міністрів свідчить про відсутність професійних аргументів», — сказав керівник служби соціально-економічного розвитку СП Олександр Шлапак. За його словами, сума 8,7 мільярда гривень для забезпечення вимог Президента є об'єктивною: «Якщо поковиряти, як-то кажуть, по сусєкам, то ми знайдемо ці кошти». Звідки? Скажімо, в бюджеті заплановано статті витрат, які є не настільки нагальні, як мінімальний розмір пенсії та заробітної плати. Серед них — 100 та 140 мільйонів гривень на реконструкцію аеропортів Донецька та Дніпропетровська, суттєві видатки на роботу апарату Верховної Ради тощо.

      За прогнозами Олександра Шлапака, бюджет буде прийнято вчасно. Це може статись у перших числах січня.

Жодних поправок — Мінфін утомився!

      Натомість безпосередній автор головного фінансового документа держави пручається змінам з усіх сил. Так, нещодавно заступник міністра фінансів Сергій Рибак заявив, що позиція Президента все їхнє відомство шалено здивувала — нібито якісь зауваження враховували, а глава держави все одно невдоволений! Тепер щоб зважити на всі вимоги Віктора Ющенка, треба переписати весь документ, а такі речі за день не вирішують. «Це ж треба підготувати зовсім новий бюджет, який базується на місцевих бюджетах — близько 10 тисяч фінансових документів», — зазначив заступник міністра.

«Нинішній бюджет — це не кошторис країни, а програма її розвалу!»

      У тому, що залишати закон без змін вкрай небезпечно для країни та людей, переконий екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. «Ухвалений народними депутатами Держбюджет не може виконувати своє головне призначення — забезпечувати добробут громадян, які потребують державної підтримки і доходи яких залежать від бюджету. Державний кошторис став приватним і служить для обслуговування бізнес-інтересів певних груп», — сказав Пинзеник. А підтримка соціалістами, комуністами та «регіоналами» кошторису держави, в якому соціальні видатки менші ніж у 2005 та 2006 роках, підтвердила їхню моральну та ідеологічну невідповідність власним гаслам.

      Недопустимими помилками голова партії «Реформи і порядок» назвав такі: прожитковий мінімум і мінімальна пенсія розраховані за базової інфляції 2006 року (8,7%), тоді як до кінця року інфляція може становити 14%. Лише цей фактор знижує реальну пенсію на 5%. Через зменшення пенсій та зарплат, а отже внутрішнього споживання, країна не зазнає економічного зростання — частки експорту буде замало, а сам експорт вiдчув «газовий» удар. Через збільшення дефіциту бюджету країна житиме в борг — вже нині, вперше від початку 2005 року, приріст запозичень перевищує обсяг їхнього погашення. Через надання державних гарантій кошти за неповернуті кредити віддаватимуть з бюджету. Субвенція на соціально-економічний розвиток депресивних регіонів не розписана по областях, що передбачає «ручний» розподіл коштів. «А видатки на створення нових робочих місць шахтарям у прийнятому формулюванні призведуть, як це вже було раніше, до побудови гірникам ткацьких фабрик. Необхідно замінити її на програму здешевлення відсотків, що дозволить залучити більші кошти й саме на потреби шахтарів», — вважає Віктор Пинзеник.

СЦЕНАРІЇ

Відхилений бюджет — привід для розпуску парламенту?

      Координатор парламентської більшості Раїса Богатирьова припускає, що ветування Президентом закону про бюджет на 2007 рік — це частина плану Віктора Ющенка разом із БЮТ задля дострокових виборів у Верховну Раду. «Є інформація про те, що існує план щодо розпуску парламенту навесні 2007 року, — заявила лідерка фракції «Регіонів» на вчорашньому брифінгу і додала: — Я застерігаю їх від цього».

      Крім того, «регіонали» бачать загрозу і з іншого боку. «Ви чудово розумієте, що стабільність у Києві — це національна стабільність. А хто сьогодні відіграє активну роль у дестабілізації ситуації по місту Києву? Відповідь вам відома чудово», — зазначає Богатирьова, маючи на увазі протистояння в столичній міськраді. На її думку, план полягає в тому, що «вони намагаються, як і в попередні роки, почати з Києва і розповсюдити цю акцію на всю територію України».

      Раїса Богатирьова вважає, що зараз немає юридичних підстав для розпуску парламенту, однак «вони можуть виникнути».

      Водночас представник Президента в парламенті Роман Зварич називає заяви Богатирьової про план щодо розпуску парламенту спекулятивними, нічим не обгрунтованими твердженнями. «Важко було б такий план розробити без участі представника Президента у Верховній Раді. Я про такі дискусії нічого не чув і у стінах секретаріату такі теми не обговорював», — цитує Зварича сайт «Українська правда». Зварич наголосив, що Президент наклав вето на бюджет, керуючись винятково економічною доцільністю.