Не знаю, як де, а на Чернігівщині помідори часто не достигають. Тому вмілі господині понавигадували рецептів iз зеленими плодами. Але салат iз помідорів — це звично, а джем — і смачно, й екзотично.

Ця страва з борошна та начинки нарівні з борщем — найтиповіша для нашої кухні. Але не думайте, що перепробували всі види вареників. Сливами чи судаком начиняли? А з борошна з висівками ліпили? Ні? Тоді за справу.

Нині навіть виробники морозива додають мак у свою оригінальну смачну продукцію (щоправда, назвавши її неапетитно — «антинаркотик»). А випічка з маком — це давня традиція українських господинь. До речі, насінинки з маківок у народних традиціях символізували плодовитість і навіть оберігали від різної нечисті. За давніми звичаями, до 14 серпня — свята Семи братів Маковеїв, назва якого трансформувалася серед людей просто у «Маковія», в їжу додавали мак лише минулорічного урожаю. І тільки після Першого Спасу — після освячення нових маківок — присмачували страви свіжовисушеними зернятами.

Коли спекотно, пити хочеться і хочеться. Якщо вам уже набили оскомину звичайні напої, спробуйте приготувати щось новеньке. Наприклад, лимонний квас. Знадобляться 10 л води (якщо для вас забагато, переполовиньте усі інгредієнти) 6 лимонів, 1,4 кг цукру, 400 г родзинок та 50 г дріжджів. Спочатку цукор і розрізані начетверо лимони без зерняток треба залити окропом; коли охолоне, влити розведені невеликою кількістю води дріжджі й залишити до ранку. Потім процідити, залишити на хвилин 30—40, щоб утворився осад. Насамкінець розлити в пляшки й винести в холодне місце. Через 3–4 днi квас можна пити.

Шампанське — це завжди свято. І влаштовувати його можна не лише на Новий рік та у день весілля. А щоб вирізнити повсякденні свята від найважливіших, можна не просто пити ігристе вино, а готувати з нього страви. Наприклад, «М’ясо а ля Луї Гран», як це робить ерудит Борис Бурда. (Див. «УМ» №33 за 02.03.2011 р.). Утім витонченішою є гармонія поета Ігоря Севєряніна: «Ананаси у шампанському! Надзвичайно смачно, іскристо і гостро!» Оспіване трохи не сторіччя тому у вірші поєднання у кулінарному контексті — лише один iз десертів із шампанського.

Варення — родом iз нашого дитинства. Кожен, хто готує його зараз, має свої родинні рецепти, а з ним — і спогади, і особливий зв’язок зі своїм корінням. Для мене взірцем у приготуванні варення стала моя бабуся Соломія Зiнченко з Житомирщини. Беручись за ягоди–фрукти, я відразу згадую найпершу і найголовнішу її настанову в цій роботі: готувати все з гарним настроєм і любов’ю. «Головне, — говорила вона, — в усьому має бути багато любові. Якщо щось раптом не вдалося — ти мало вклала сюди любові». Хто пробував варення бабусі Соломії, знає, що ці слова — чистісінька правда. Ми, онуки, готові були слухатися бабусю в усьому, аби тiльки скуштувати золотаві абрикосинки з кісточкою, неначе в меду; чи аґрус — напівпрозорий, iз вишневим листям, тверденький, як цукерочки; чи шматочки прозоро–темного желе з шовковиці, яке ми уявляли дорогоцінним камінням; чи грушки — ніби шматочки сонця з хвостиками у бурштиновому сиропі.

Перша книжка Дарії Цвек «Солодке печиво», яка перевидавалася згодом дев’ять разів, з’явилася у 1961 році. Популярності найвідомішої української кулінарки радянських часів сьогодні може позаздрити кожна нинішня претендентка на це звання. Бо загальний наклад книг Дарії Цвек становив п’ять мільйонів примірників. Їх розкуповували і за ними готували. А тістечка й пиріжки, спечені за рецептами подруги письменниці Ірини Вільде, такі ж смачні, як і півстоліття тому.

«Немає смачнішого фрукта чи овоча, ніж вирощеного своїми руками, а потім спровадженого у підвал і комору у банках, склянках, діжках і ящиках», — це аксіома від Марії Матіос. Своїми секретами у цій царині відома письменниця залюбки ділиться у книзі «Кулінарні фіглі».

Інколи так кортить випити кави, але в таку спеку навіть думка про щось гаряче викликає мало не відразу, і саме тоді виручають фрапе, фрапучино і тодді.

...Львів. Затишна кав’ярня. У меню знайдено пункти «фрапе» і «фрапучино». Усміхнений офіціант (iз самісінького ранку вихідного дня — це вже добрий знак) пояснює, що це холодні кавові напої, але фрапе без вершків, а фрапучіно — з ними. Я замовляю фрапе. І, втягнувши через соломинку перший ковток, розумію — ось він, літній порятунок для кавоманів!

Якщо вітер мандрів занесе вас у Корею, пам’ятайте, що всі наїдки поділяють тут на основні страви, гарніри та закуски, що мають загальну назву «банчан», і десерти. Хоча в меню тамтешніх кафе та ресторанів зазвичай «банчана» немає. Але коли ви замовите основну страву, вам обов’язково принесуть рис, а то й 12 тарілочок iз різноманітними соленими, копченими, ферментованими овочами, грибами та іншими закусками.