Банкуємо

27.07.2011
Банкуємо

Марія Матіос — визнана письменниця і добра господиня. (Фото з сайту mariamatios.com.ua.)

«Немає смачнішого фрукта чи овоча, ніж вирощеного своїми руками, а потім спровадженого у підвал і комору у банках, склянках, діжках і ящиках», — це аксіома від Марії Матіос. Своїми секретами у цій царині відома письменниця залюбки ділиться у книзі «Кулінарні фіглі».

 

І зелені, і червоні

«Люблю давати раду врожаям зі свого городу», — щиро зізнається Марія Матіос. В особливій пошані в авторки кулінарної книжки — томати. А заготовляє про запас вона їх по–різному. Наприклад, так: «Помідори складаю в банки, обливаю окропом і даю їм постояти так двічі по 10 хвилин. Тим часом роблю маринад: на 4 л води даю 1 склянку цукру, 1 склянку оцту, 4 столові ложки солі, перець–горошок і лавровий листок. Заливаю помідори маринадом, закриваю металевою кришкою і... хіба що лише рахую кількість банок».

Інший варіант такий: на дно трилітрової банки треба покласти багато кропу, листя винограду, вишні, корінь хрону і чорний перець. Далі — помідори, але між ними — кружальця цибулі. Додати 3 чайні ложки солі, 6 чайних ложок цукру, 75 грамів 6–процентного оцту. Залити гарячою водою і стерилізувати 5 хвилин.

Якщо помідори на вашому городі не достигають, у «Кулінарних фіглях» є рецепт салату від сусідки Марії Матіос «Зелені квашені помідори від тьоті Клави». Для початку знадобиться глиняна дiжечка чи велика каструля. А далі: «Кладу шар нарізаних кільцями помідорів, тоді шар зелені (кріп, петрушка), шар дрібно порізаного часнику, і знову — помідори, зелень, часник. Верхній шар має бути обов’язково «зеленим», — ділиться технологією приготування письменниця. — Заливаю розсолом: на 1 л холодної кип’яченої води — 1,5 столової ложки солі. Прикриваю «гнітом». І хай кваситься два–три тижні на холоді».

Коли письменниця квасить червоні помідори — «...рай тоді для моєї фантазії і неволя у трилітровій банці для часнику, вишневого, смородинового і виноградного листя, хрону, гіркого перцю, кропу, тархуну!» А маринад у цьому рецепті використовується такий самий, як і для квашених огірків: на 1 л води — 1 столова ложка солі та 1,5 чайної ложки цукру. Маринад треба закип’ятити. Залити окропом помідори (огірки). І закрити поліетиленовою кришкою з подвійним обідком.

Найсмачніші «синенькі»

Марія Матіос щороку заготовляє про запас щонайменше п’ять різновидів баклажанів, але найсмачнішими визнає «Знак оклику». За її словами, консервувати «сині» за цим рецептом — не роботу робити, а пісню співати, але треба чітко дотримуватися пропорцій. Отже, зважте 5 кг «синіх», 5 кг болгарського перцю, 400 г часнику, 200 г цукру, 200 г солі, візьміть 4 штуки гіркого перцю без зернят, 2 пучки зеленої петрушки, 1 л оцту, 1 л олії, 2 л води, лавровий лист, чорний перець–горошок. «Сині» (із шкіркою) поріжте уздовж на 4 частини. Підготуйте 12—13 літрових банок. Тоді — маринад: 2 л води + 1 л олії + цукор, сіль, оцет, лавровий лист, перець–горошок. У киплячий маринад вкидайте «сині», бланшуйте, а тоді викладіть в окрему каструлю. Потім у тому ж маринаді бланшуйте болгарський перець.

Далі беріться за приготування заправки для «Знаку оклику»: перемелюйте через м’ясорубку часник і гіркий перець та додавайте порізану дрібно петрушку. Потім цю заправку треба перемішати з баклажанами та розкласти у банки почергово шарами з болгарським перцем. Стерилізація — 30 хвилин. Після стерилізації банки закупорити, але не перевертати догори дном.

До речі, молода учителька Світлана Бідношея з–під Києва, яка уже не раз закручувала за рецептами письменниці баклажани, каже «УМ»: «Особливо мені до смаку «Знак оклику». І сестра, коли заходить у гості і я її припрошую до столу, щоразу перепитує, а «синенькі» є?»

Ще один рецепт консервованих баклажанів від Матіос — «Пікантні «сині». Ріжемо кубиками 4—5 кг баклажанів, трохи солимо, 20 хвилин витримуємо, поки стече гіркота. Тоді на 10 хвилин кидаємо «сині» у маринад (0,5 л олії, 300 г оцту, 1,5 склянки цукру, 3 столові ложки солі). Бланшуємо 10 хвилин. Далі робимо пікантний компонент: через м’ясорубку пропускаємо 2 головки часнику, 10 штук болгарського перцю, а ще краще — ротунди; і багато петрушки і кропу. Змішуємо все це з баклажанами, викладаємо в півлітрові банки (приблизно вийде 10—11 штук) і стерилізуємо 45 хвилин.

А хіба можна обійтися без «Маминої ікри заморської» (баклажанної чи кабачкової)?! Беріть на 1 кг баклажанiв (кабачків) 1 кг стиглих помідорів, півкілограма цибулі, півкілограма кореня петрушки, 200 г моркви, 300 г олії, 5 болгарських перців. Спочатку почищені від шкірки баклажани (кабачки) нарізайте кубиками, обсмажуйте в олії і пропускайте через м’ясорубку. Помідори треба обдати окропом, зняти з них шкірку і також пропустити через м’ясорубку. Потім в олії обсмажити перець, моркву, корінь петрушки, цибулю. І також — на м’ясорубку. Далі потрібно змішати усі компоненти майбутньої ікри і тушкувати їх до густоти. Посолити. Додати до смаку цукру. Гарячу ікру розкласти в стерильні банки. Закрутити — і чекати зими.

Трохи цього, трохи того...

«Знаєте, серед літа, коли потихеньку люблені Вами овочі починають плодоносити, іноді думаєш: а що б його такого утнути незвичайного з того, що проситься в руки? І тоді я роблю мариноване «Овочеве асорті від Киячки» (дружини відомого вченого і політика Тараса Кияка), — розповідає Марія Матіос. — А це значить, що все, що я бачу на городі перед очима, скаче у трилітрову банку. Десяток–другий лопаток (спаржевої квасолі), три–чотири почетвертовані морквини, капуста, пошаткована великими — на півдолоні — шматками, нарізані кружальцями чи уздовж кабачки, болгарський перець, цибуля головками і часник зубчиками, для кольору я додаю маленькі, неначе райські яблучка, бурячки. Роблю маринад: на 5 л води — 300 г цукру, 150 г солі, 450 г оцту. Стерилізую 30 хвилин».

Для приготування салату «Паштет Катерини» не треба ані вагИ, ані відвАги — усе на око і якнайбільше компонентів, продовжує і на кухні творити образи письменниця. Дуже добре, якщо є відварені і пропущені через м’ясорубку гриби (підійдуть навіть опеньки). Але якщо навіть і нема, то що ж... замініть гриби дрібно посіченою капустою. Далі підсмажте багато цибулі. Беріть солодкий (болгарський) перець, ротунду, моркву, пропускайте через м’ясорубку. Додайте солі, чорного меленого перцю, олії, цукру, зовсім трішки оцту — і кладіть усе в казан. Тушкуйте 1—1,5 години. Розкладіть у півлітрові чи літрові банки і стерилізуйте півтори години. До речі, Марію Матіос навчила робити цю смакоту подруга Катерина Міщенко, чернівецька поетеса.

А не пробували закуску–салат із перченого рису, яку точніше було б назвати «Рис iз болгарським перцем»? Спочатку треба замочити на 2–3 години 2 склянки крупного рису. Тим часом порізати соломкою 2 кг болгарського перцю, 2 кг цибулі, через тертку пропустити 2 кг моркви. Далі у казан налити 1 л олії, вкинути туди овочі, сіль до смаку. Коли все це забулькає — висипати зверху рис. Без помішування тушкувати 30 хвилин. Потім ретельно перемішати все і тушкувати ще 20 хвилин. Перекласти в банки. Закрити. А коли захочеться — з’їсти.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>