Учора нарешті почалася евакуація громадян України з Сектору Газа, де триває конфлікт збройних угруповань палестинців ХАМАС і ФАТХ. Як не дивно, у нас уперше дізналися про це від представника Росії в Палестинській автономії Олексія Погодіна через інформаційне агентство «РІА-Новості». Літаку Міноборони України з нашими «палестинцями» на борту Ізраїль надав повітряний коридор по 12 годині, а російських громадян мали вивозити вслід за ними.
Українці, які так чи інакше потрапили до Палестини, звертаються до нашого посольства в Державі Ізраїль з проханням допомогти врятуватися. У автономії громадяни України — це переважно жінки, які вийшли заміж за палестинців, та їхні діти, народжені на цій неспокійній землі. Отож за останні дні вже надійшли заявки на евакуацію 147 наших співвітчизників, з яких 103 — діти. За підрахунками, це ще не всі наші, й прохання про тимчасове повернення на батьківщину ще надходитимуть.
Учора з Москви до Тбілісі вилетів літак МНС РФ з черговою «порцією» грузинів на борту - 245 особами, яких російська влада вирішила «повернути» їхній історичній батьківщині. Натомість зворотним рейсом до Москви прибуде «партія» росіян, яких грузинська влада «попросила» з країни.
Посол Росії в Грузії В'ячеслав Коваленко відбув до Москви «на консультації» в МЗС. Учора вранці до Тбілісі прибув перший iз чотирьох транспортних літаків МНС Росії, які мають вивезти з Грузії на невизначений час 100 співробітників посольства Росії в Тбілісі та членів їхніх сімей. МЗС Росії рекомендувало всім російським громадянам залишити територію Грузії. Ці дії фактично означають, що Москва розірвала дипломатичні відносини з демократичною кавказькою республiкою.
Понад 150 осіб отримали поранення в результаті сходження з рейок та перевернення восьми вагонів приміської електрички в американському місті Чикаго. Частина з приблизно тисячі пасажирів отримала поранення, але більшість вчаділа від пожежі, яка вибухнула після падіння вагонів. За повідомленням агенції «Франс пресс», у шпиталях залишаються приблизно 120 осіб, дві з яких перебувають у критичному стані.
На хвилі розвитку комсомольської преси — більш вільнодумної, ніж «офіційна» комуністична, — в надрах ЦК Компартії УРСР визріває геніальний план: створити свою, комуністичну молодіжну республіканську газету. Для втілення цього завдання в життя підшукується група товаришів, якi пройшли школу офіціозу «Радянська Україна», на чолі з 35-річним Михайлом Дорошенком. Назва «Україна молода» — плід фантазії власне Михайла Івановича. Перший логотип розробив відповідальний секретар Олександр Саліков.
На лісовій тренувальній базі Харківського університету цивільного захисту України всі алеї обрамлені сосновими шишками. Місцями курсантська мозаїка сягає вищого пілотажу, і тоді підручний матеріал по обидва боки тінистих доріжок шикується у вигляді геометрично виваженої паралелі.
У мене є приятелька, яка тримає в руках «ключі» від багатьох таємниць знаменитих українців — вона впорядковує унікальний архів Української вільної академії наук (УВАН) у Нью-Йорку. Одного разу, ніби між іншим, вона запитала, чи не хочу прочитати один неймовірно цікавий лист. І поклала переді мною течку з білими стандартними аркушами — сторінок 200, напевне.
«Ти хотів знати, що нас розлучило? Спробую розповісти...» — було написано, як епіграф, вгорі на першій сторінці. Так розпочинався лист матері до сина. Лист Оксани Линтварьової-Чикаленко до свого сина Левка — із Нью-Йорка до далекого Челябінська. Лист матері, яка загубила свого сина в 1941 році й віднайшла його сліди лише через 54 роки... Тієї самої Оксани Юріївни, чия родина була близькою з Михайлом Грушевським і Антоном Чеховим, Юрієм Яновським і Юрієм Шевельовим, Володимиром Свідзинським та багатьма іншими знаковими особами ХХ століття.
