Не встигли у Всесвітній організації охорони здоров’я взяти під повний контроль епідемію Ебола в Західній Африці, як очільникам цієї організації довелося бити на сполох через іншу загрозу світового масштабу.

Кожна невдача тягне за собою шлейф розпачу та розчарування. Особливо неприємно програвати на останніх секундах поєдинку. Коли ж м’яч залітає у ворота одночасно з фінальної сиреною — ситуація виглядає, як провидіння. Утім для українського футболу (футзал, нагадаємо, вважається молодшим братом «гри мільйонів») подібні явища зовсім не поодинокі.

Вигравши зональний турнір в Ейлаті, жіноча збірна України повністю ще не вирішила питання свого повернення в II світову групу Кубка федерації, однак, порівнюючи здобутки двох попередніх сезонів, коли не було навіть подібного роду успіхів, можна говорити, що дівчата зробили відчутний крок уперед.

Популяризуючи біатлон та водночас розширюючи його географію, організатори Кубка світу в розклад поточного турніру заклали етап у Канаді, де раніше не проводили змагання подібного рангу. Не секрет, що колискою, де зрощуються «стріляючі лижники», є Північно-Західна Європа.

Вісім років тому, на Олімпіаді в Пекіні, українська команда шаблісток сенсаційно виборола «золото». Думається, що й на Іграх-2016 в Ріо-де-Жанейро квартет наших майстринь шаблі боротиметься за чемпіонство, хоча за минулий час відбулося його суттєве оновлення.

Масштабна кампанія з очищення від корупційних елементів, яка за підтримки компетентних органів США розпочалася в стінах ФІФА, повинна не тільки змінити підходи в управлінні світовим футболом, а й вивести на новий рівень суддівство, яке раз по раз уболівальники та самі футболісти змушені називати несправедливим та упередженим.