«Регіонали» крадуть усе, навіть тексти

Укотре нардеп–«регіонал» Вадим Колесніченко вирішив на власний розсуд донести до української громадськості голос західних учених. Минулої п’ятниці він роздав у Верховній Раді свою нову книгу «Война или военная преступность» — як він пояснив, третю з серії «Історічєская правда», яку започаткував в 2011–му «Міжнародний антифашистський фронт». Співголовою цього «невидимого фронту» є пан Колесніченко. Так от, у своїй третій книзі, що має наклад 15 тисяч і «поширюється безкоштовно», нардеп повтулював тексти сучасних західних істориків. Описуючи свою нову «працю», нардеп самочинно розписується за західних учених, скажімо, Тімоті Снайдера, Пера Андерса Рудлінга і того ж Івана Химки, що вони, мовляв, досліджують «український нацизм». Недобрим словом Колесніченко ніколи не проминає згадати Володимира В’ятровича і Валентина Наливайченка, за час праці яких у Службі безпеки України було розкрито архіви НКВС–КДБ й українські та закордонні історики отримали змогу досліджувати всі ті жахіття, які чинили на наших теренах червоні «антифашисти».

Громадський «паводок» у Межигір’ї

Спершу метою акції дорожнього протесту, яку хотіла влаштувати група хлопців iз партії «Демократичний альянс» «на підходах» до дачі Віктора Януковича, було передати Президенту вимоги громадськості щодо стану доріг у країні. «Позаяк Президент звільняє і призначає керівника «Укравтодору» і несе пряму відповідальність за бардак на наших дорогах», — пояснили у партії. Проте Київський окружний суд заборонив цю акцію, заплановану на 10 квітня. Організаторам дорожнього протесту в суді пояснили, що саме того дня в Нових Петрівцях (у межах цього села знаходиться сумнозвісна резиденція «Межигір’я») «будуть проводити ліквідацію наслідків паводку». Тоді у «Демальянсі» вирішили, що як не акцію протесту, то участь у протипаводковій толоці у Нових Петрівцях вони можуть узяти — і вирушили у Вишгородський район. Там їх і «пов’язала» міліція.

Дерев’яний піар

Дерев’яний піар

Учора на Хрещатику висадили понад 70 молодих «заморських» каштанів. Цей сорт називається carnea Briotii, і такі дерева не їсть каштанова міль, на відміну від тих каштанів, які нині ростуть на головній вулиці країни.

«Убєй в сєбє украінца...»

«Убєй в сєбє украінца...»

Днями агентство «Внiманiє», яке має відділення в Херсоні, Сімферополі, Харкові й Севастополі, розмістило на своєму сайті великий фотокадр фірмового виробничого процесу, точніше — готову продукцію у вигляді рекламного листа на тлі друкар­ського верстата з промовистою «речівкою»: «Убей в себе украинца! Хватит мычать на мове!». Знімок, який за всіма формальними ознаками підпадає під відповідну статтю Кримінального кодексу за приниження національної честі та гідності, а значить, притягнення до відповідальності його авторів, моментально облетів інформресурси України.

Без місця під Сонцем

Пам’ятник кошовому отаману не вписався у проект реконструкції центральної площі його рідного міста Мерефи, тому влада прийняла рішення знайти скромному погруддю інше пристанище. Куди саме чиновники збираються перенести монумент, тривалий час не було відомо взагалі. Мiстяни вдарили на сполох, припустивши, що ремонт майдану став просто зручним приводом для того, аби позбутися пам’ятника назавжди.

«Стрільця» затримали у Львові

Майже два місяці знадобилося прикарпатським пінкертонам, аби встановити місце перебування й затримати винуватця резонансного злочину, що стався 14 лютого, близько опівночі, в івано–франківському «Діджей кафе». Тоді невідомий зухвалець спровокував конфлікт із дівчатами, котрі там відпочивали, i вистрелив iз пістолета травматичної дії у скроню Вікторії Пилипів, мешканки райцентру Богородчани. 18–річну студентку коледжу фізкультури, футболістку жіночої молодіжної збірної України з множинними переломами кісток черепа та забоєм головного мозку доставили до обласної клінічної лікарні, де за її життя впродовж кількох тижнів боролися нейрохірурги. Прикарпатська молодь неодноразово проводила акції зі збору коштів на лікування постраждалої. Нині Вікторія проходить курс реабілітації та відновлення зору в одеському Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В. Філатова.

Гора проблем

Гора проблем

ЗМІ вже облетiла звістка про небезпечний інцидент на Воздвиженській вулиці, де 16 сiмей відселили з будинків, як прилетіла ще одна тривожна новина — про аварію на Богуславському узвозі, де обвалилося 500 кубів землі. Чималий шматок дороги просто сповз донизу. Деякі газети навіть пустили чутки, що на місці зсуву відкрилися стародавні печери, які досліджують археологи.

А за вікном — точно весна!

«Укргідрометцентр» виніс свій «вердикт»: потепління настане з 11 квітня. «Спочатку потепління прийде на території західних і південно–західних областей, а 12–13 квітня пошириться на всю територію країни. Максимальна температура, починаючи з 12 квітня, становитиме від 12 до 17 градусів вище нуля по всій території країни, включаючи західні та північні регіони. Протягом тижня сніговий покрив зійде повсюди», — каже директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда.

Наша «Вікі» — краща

«Вікіпедія», найпопулярніша світова мережева енциклопедія, створена за принципом «про все для всіх», нещодавно оприлюднила дані, згідно з якими найшвидше в цьому ресурсі збільшується кількість енциклопедичних статей українською мовою. Протягом березня хоча б одну правку в українській Вікіпедії зробили 2200 людей, з них 700 людей зробили більше п’яти редагувань, і 150 — понад 100 редагувань. За місяць створено 4416 нових статей (це в середньому 143 за день).

Попереду «універ» Шевченка

Диплом Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка котирується серед роботодавців найвище. Про це свідчать результати рейтингу, складеного журналом «Коррєспондєнт». Укладаючи свою топ–десятку найкращих вишів України, журнал звернувся до роботодавців — найкращих і найуспішніших компаній (серед останніх — українські відділення міжнародних корпорацій і найбільші вітчизняні компанії). Як показали результати опитування, найкращу освіту мають ті, хто навчався в Національному університеті ім. Тараса Шевченка, а найкреативніших фахівців готує Києво–Могилянська академія. До трійки лідерів потрапив також Національний університет «КПІ».