Лакмусовим папірцем на дотримання новою владою принципів свободи слова в Україні стали взаємини з Москвою, тобто їх висвітлення на провідних телеканалах. Попри «сигнальні» виступи новинарів «1+1» та СТБ, «прилизані» сюжети проскакують і на цих каналах. А найбільша лояльність до влади залишається на Першому Національному, «Інтері» та ICTV. Позавчора, на початку візиту до Києва президента Росії Медведєва, продзвенів ще один дзвіночок, який засвідчив небажання посадовців дати медійникам право на власний розсуд вирішувати, що їм говорити і показувати.

Треба готуватися
до самозахисту з університету
Юрій ЛУКАНОВ,
голова Київської незалежної медіапрофспілки:
Журналісти діють правильно, бо з приходом нової влади ситуація на телеканалах помітно змінилася: вони стали лояльнішими до влади. А незбалансованість різних точок зору в сюжетах — це порушення журналістських стандартів. Влада приймає рішення кулуарно, без публічного обговорення — і це є ґрунтом для впровадження цензури. Посадовці зацікавлені у тому, щоб в ефірі не звучала не потрібна їм інформація.
Зрозуміло, що причиною мовчання про випадки цензури для багатьох журналістів є невпевненість у завтрашньому дні, якщо вони залишаться без роботи та зарплати. Тому я вже не раз озвучував тезу про необхідність створення каси взаємодопомоги. (У наших реаліях це може бути кредитна спілка). Щомісячні 15 гривень профспілкового внеску її не наповнять. Як у всьому цивілізованому світі, треба говорити про один відсоток від заробітної плати. Взагалі журналістам треба вчитися захищати свої права ще з університету. Бо романтика професії — це добре, але потрібно, щоб романтизм поєднувався з прагматизмом. Ефективніше можна протистояти цензурі та іншим незаконним діям керівництва чи влади, якщо є журналістська організація — профспілка чи гільдія — назва не має значення.

Зареєстрований у Верховній Раді 13 квітня законопроект 6299 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів та послуг із передрікання долі від початку наробив багато галасу. Учора свій протест проти запропонованих народними обранцями змін, які передбачають, зокрема, заборону трансляції на телеканалах програм та відеосюжетів з участю таких «паранормальних», висловили учасники прес–конференції, організованої телеканалом СТБ.

Виходець з «Інтера» Єгор Бенкендорф, нині гендиректор НТКУ, повністю оновленим Перший Національний обіцяє показати наприкінці серпня. Проте вже зараз державний канал чітко окреслив лінію партії , зрозуміло — «Регіонів», та її керманича, що зайняв президентське крісло, — Віктора Януковича. На «першій» кнопці, яка фінансується з держбюджету, тобто з податків кожного з українців, чітко простежується проросійська позиція, якою ще донедавна вирізнявся лише «Інтер».

«Ключовий момент» на «Інтері», «5 копійок» та «Я так думаю з Анною Безулик» на «5–му каналі», «Культурний фронт» на Першому Національному і «Без табу» на «Плюсах» — якісні програми українського ТБ, але саме їм немає місця в ефірі. Чи повернуться вони, чи чекати на появу на екрані харизматичних ведучих цих та інших проектів?

Швидше за все, за нинішньої політичної ситуації навряд чи є шанси у «Я так думаю...»: офіційно припинена співпраця «5–го каналу» з виробником ток–шоу «Української медійної групи», а останньої — з творчою групою проекту. Безробітна Анна Безулик щиро радіє за кількох уже колишніх співробітників, яким удалося працевлаштуватися в інших медійних проектах. Ток–шоу «5 копійок» усе ще рекламують і ставлять у програму мовлення, але офіційно виробництво проекту призупинено через брак коштів.

Про ці та інші програми, які зникли з ефіру або їхня доля зависла в повітрі, розмірковують самі телевізійники.

Для телеканалу СТБ показ радянської кінокласики уже кілька років поспіль — правило: то «Золота колекція «Мосфільму», то «Ленфільму», то проект «Невідома версія», в якому після показу «Кавказької полонянки», «Королеви бензоколонки» чи комедії «За двома зайцями» демонструють пізнавальні фільми про фільми. Новий етап — показ із наступного тижня «Кольорових версій». У рамках цього проекту чотири суботи поспіль на СТБ можна буде переглянути прем’єрні для українського ТБ — відреставровані й кольоризовані — довоєнні комедії «Волга–Волга» і «Веселі хлоп’ята», казку «Попелюшка» та картину «У бій ідуть одні старики», яку на День Перемоги минулого року показав канал «Україна».

«Мітла» нової влади цілеспрямовано викорінює дещицю того українського, що впродовж останніх років прижилося на вітчизняному телебаченні. Перший Національний канал, який нещодавно підпорядкували Кабміну, відтепер припиняє практику перекладу українською російськомовних синхронів у новинах, яку започаткували у 2005 році. Абсурдними є пояснення повернення до звучання на першій державній кнопці «вєлікого і могучєго язика»: мовляв, голос і інтонації коментаторів інколи означають більше, ніж їхні заяви. Народний депутат Андрій Шевченко — свого часу ініціатор повної українізації новин державного каналу, який обіймав тоді посаду віце–президента НТКУ, називає рішення керівництва Національної телерадіокомпанії помилковим. «І дуже б не хотілося думати, що такі рішення ухвалюють із політичних причин, і що хтось намагається випередити бажання чи побажання нової влади», — сказав «Телекритиці» нардеп.

Ще минулого тижня о восьмій вечора я намагалася не підпускати чотирирічну дитину до телевізора, де на «плюсах» показували відбіркові тури проекту «Суперзірка». Бо не могла допитливій малечі логічно пояснити, чому треба догола роздягатися, якщо хочеш довести, що ти найкраще співаєш. Чи чому «дядя» і «тьотя» — судді — на екрані постійно з розкритим ротом, що перетворює «постійнограючий» вираз здивування просто на невихованість. У минулі вівторок і середу нарешті в ефірі показували вокальний конкурс.

Учора глядачі «5–го каналу» не побачили політичного ток–шоу «Я так думаю з Анною Безулик». Ведуча ще минулого тижня попрощалася з прихильниками своєї програми, пояснивши в ефірі причину: закінчення контракту між виробником ток–шоу «Українською медійною групою» і «5–м». (Спочатку була домовленість про 45 випусків, а показали 41 живий ефір, хоча часові рамки контракту витримані). Чи можлива поява на нинішньому українському ТБ програми, де б реально оцінювали дії влади, — про це та інші проблеми вітчизняної телеіндустрії ми говоримо з Анною Безулик.

Нове «регіональне» керівництво держави в питанні керування Національною телекомпанією намагається робити хорошу міну при поганій грі. Не дочекавшись розгляду парламентом у другому читанні відповідного законопроекту та утворення громадської ради, яка б мала легітимно затвердити голову НТКУ, минулої середи на засіданні уряду новим «командиром» державної «кнопки» призначили Єгора Бенкендорфа. Отримавши порцію критики за незаконне рішення, «сині» підправили його — записали до відповідного розпорядження КМ рішення про призначення Бенкендорфа не президентом Нацтелекомпанії, а генеральним директором.