Як керівника не назви — однак протизаконно

Нове «регіональне» керівництво держави в питанні керування Національною телекомпанією намагається робити хорошу міну при поганій грі. Не дочекавшись розгляду парламентом у другому читанні відповідного законопроекту та утворення громадської ради, яка б мала легітимно затвердити голову НТКУ, минулої середи на засіданні уряду новим «командиром» державної «кнопки» призначили Єгора Бенкендорфа. Отримавши порцію критики за незаконне рішення, «сині» підправили його — записали до відповідного розпорядження КМ рішення про призначення Бенкендорфа не президентом Нацтелекомпанії, а генеральним директором.

Народна депутатка від Партії регіонів Олена Бондаренко, яка курирує інформаційний напрям роботи уряду, розповіла сайту «Телекритика», що у зв’язку зі зміною назви посади керівника НТКУ у статут телекомпанії внесено корективи. «Зміна посади дає можливість для кадрових маневрів. Щоб він (Бенкендорф) міг переробити структуру компанії, як він це бачить, відчуває, і таким чином створити найефективнішу структуру», — каже депутатка.

При цьому уряд Азарова перебрав на себе функції управління НТКУ, закріпивши таке рішення постановою №272 від 17 березня. «Формально постановою Кабміну порушено закон за двома статтями, — каже юрист Інституту медіа–права Ігор Розкладай. — Можливо, мало хто звернув увагу на пункт, де йдеться про фінансування НТКУ. Пряме фінансування Національної телерадіокомпанії заборонено. Кабмін же робить пряму вказівку забезпечити в бюджеті на 2010 рік фінансування НТКУ. У цій частині, я вважаю, Кабінет Міністрів грубо порушив закон. Якби такий крок зробив будь–який платник податків у себе на підприємстві, проти нього вже порушили б кримінальну справу. Але для пана Азарова такі варіанти проходять».

Маємо специфічну ситуацію і щодо власне підпорядкування, яка демонструє наміри влади не переходити на суспільне мовлення, каже медіа–юрист. (Олена Бондаренко зауважувала, що найближчі десять років суспільне телебачення Україні не потрібне). Якби влада мала таке бажання, у першу чергу було б ухвалено відповідну законодавчу базу. На 1 квітня в парламенті заанонсований для голосування законопроект Андрія Шевченка, в якому йдеться про наділення повноважень громадських рад — інструмента громадського контролю над громадським телебаченням. Прогнозувати, чи підтримає Верховна Рада цей законопроект, дуже складно. Швидше за все, його відхилять чи відправлять на повторне читання.

«Призначення керівника НТКУ (я перевіряв, у законі не вказано назви посад — «президент» чи «гендиректор») теж залишається під питанням, — каже Ігор Розкла­дай. — За законом, щонайменше подання на його затвердження мали б робити громадські ради. Де–юре Кабмін не міг вносити будь–які зміни до статуту НТКУ. Стосовно того, чи може уряд фактично вносити зміни, існують різні точки зору. Є прихильники думки, що якщо Верховна Рада не здатна внести зміни, то має бути вольове рішення виконавчої ради. НТКУ, безперечно, треба реформувати, але реформи мають бути легітимними».