Учора чоловічими та жіночими спринтерськими гонками в австрійському Хохфільцені почався другий етап Кубка світу. Після двох четвертих місць Остерсунда від наших стріляючих лижників очікували принаймні не гірших результатів.

Сезон 2008/2009 — перший в українській прем’єр–лізі — її керівники подавали як революційний і рішучий крок до кращого футбольного майбутнього. Ще б пак, адже про створення нової форми клубної організації було стільки розмов. Грати обіцяли краще, трансляцій передбачалося більше, різноманітних проблем — менше.

5:0 — із таким рахунком наші команди в групових турнірах Ліги чемпіонів ще не вигравали. Велика кількість забитих м’ячів поруч із назвою українського клубу раніше асоціювалася тільки з нашою поразкою. Таку тенденцію нарешті виправив «Шахтар», який цієї осені пережив чи не найбільше негативних емоцій з усіх вітчизняних команд. У матчі проти швейцарського «Базеля» «гірники» розрахувалися за всі свої та суддівські ляпи впродовж осені.

«За кілька років нам так затягнуть гайки, що на стадіон приходитимуть тільки дядьки з насінням та сімейні пари». Думки подібного змісту з’явилися на форумах футбольних інтернет–сайтів після того, як уболівальники ознайомилися з одним цікавим документом. Проект Закону України «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професійних футбольних клубів», поданий від імені депутата з блоку «НУНС» Олександра Донія, не виглядав би чимось незвичним у контексті підготовки України та Польщі до проведення майбутнього Євро–2012. Якби не одне «але».

Протистояння киян і донеччан уже давно стали найпомітнішими в українському чемпіонаті. У новому сезоні важливість першої зустрічі цих команд дещо знівелювала турнірна ситуація: «біло–сині» є лідерами й серйозно відірвалися від найближчих переслідувачів. «Гірники» перед матчем відставали від принципового опонента на 15 очок, і про нове чемпіонство їм залишається тільки мріяти.

«Словом, мы все больны гандболом». Саме цим рядком із пісні російського гурту «Сплін» можна пояснити стан душі тієї незначної кількості людей, які нині збираються на матчах елітної ліги чоловічого чемпіонату України. Гра, що, за даними Міжнародного олімпійського комітету, відноситься до шести найбільш травматичних олімпійських видів спорту, в нашій країні перебуває в затінку інших змагань.
У чоловічій суперлізі цього року борються вісім команд. Вони провели вже сім турів, після чого стало зрозуміло, що головними претендентами на чемпіонство є запорізький «ЗТР» та «Будівельник» з Броварів Київської області. Саме ці дві команди наразі не зазнали гіркоти поразок. Під кінець грудня в першому очному протистоянні вони визначать, чиї чемпіонські амбіції є сильнішими.

А «Олександрія» ж була за крок від сенсації. До чвертьфіналу національного кубка представники Кіровоградської області ніколи ще не потрапляли, і гра з «Шахтарем» стала для підопічних Юрія Коваля новим поступом у їхній кар’єрі.

Давно на матчі елітного українського дивізіону не збиралася така мізерна кількість глядачів. Лише в чотирьох поєдинках число небайдужих на трибунах перевалила за позначку в п’ять тисяч. При цьому на гру наших представників у єврокубках, «Дніпра» та «Металіста», відповідно, в Сумах та Кривому Розі прийшло подивитися ледве за тисячу уболівальників. Хочеться вірити, що причиною такого «ігнору» є осіннє похолодання, а не рівень нашого футболу. Бо подивитися іноді є на що.

Серед результатів четверга відзначимо тріумф англійських та фіаско португальських команд. Тріо з батьківщини футболу — «Тоттенхем», «Астон Вілла» та «Манчестер Сіті» — разом назабивало вісім м’ячів. Особливо постаралися «Шпори»: лондонці на своєму стадіоні «Уайт Харт Лейн» розгромили загребське «Динамо», яке завжди було відоме як кузня молодих талантів. За господарів 75 хвилин проти своїх колишніх одноклубників відіграв півзахисник збірної Хорватії Лука Модрич.

Минулого тижня жіноча збірна України досягла найбільшого успіху за свою історію. Перемігши у двох матчах «плей–оф» словенок, наші дівчата вперше потрапили до фінальної частини чемпіонату Європи. За весь груповий етап українки пропустили у свої ворота всього три м’ячі. Помітну роль у досягненні цього успіху зіграла Валя Котик — незмінний та надійний центр захисту нашої збірної останніх років. Саме з цією футболісткою, котра вже тривалий час виступає в російському чемпіонаті, зустрівся кореспондент «УМ». Поговорили і про останні досягнення, і про долю жіночого футболу — чомусь не надто шанованого в Україні виду спорту.