Великий брат дивиться на тебе

19.11.2008

«За кілька років нам так затягнуть гайки, що на стадіон приходитимуть тільки дядьки з насінням та сімейні пари». Думки подібного змісту з’явилися на форумах футбольних інтернет–сайтів після того, як уболівальники ознайомилися з одним цікавим документом. Проект Закону України «Про заходи безпеки під час проведення змагань серед професійних футбольних клубів», поданий від імені депутата з блоку «НУНС» Олександра Донія, не виглядав би чимось незвичним у контексті підготовки України та Польщі до проведення майбутнього Євро–2012. Якби не одне «але».

Пояснювальна записка до законопроекту починалася словами: «Останні події на стадіонах України показують, що хвиля футбольного насильства поширюється і в нашій країні. Її жертвою стають не тільки вболівальники, а й прості мешканці українських міст». І далі за текстом: погана слава, псування репутації перед Євро… Напрям зрозумілий. Футбольні хулігани в очах звичайного українського обивателя — зло, в Європі їх теж не люблять.

Тільки законопроект, який мав би з ними боротись, вийшов якийсь недолугий. З основними його положеннями можна ознайомитися на електронній сторінці Верховної Ради, згадаємо лише найцікавіші моменти. Виходить так, що в майбутньому пан Доній бачив на стадіоні тільки членів офіційних фан–клубів, уся інформація щодо яких має передаватися до «уповноваженого органу в сфері забезпечення безпеки змагань серед професіональних футбольних клубів». Це вже просто Оруелл якийсь.

Поїздки на гостьові матчі, діяльність та «банерні війни» «офіційних уболівальників» мали б відбуватися за погодження «служби безпеки клубу», яка б підпорядковувалася тому ж таки великому та жахливому «уповноваженому органу». Діяльність фан–клубів не під егідою футбольного клубу забороняється. Створення ж такого неофіційного утворення чи просто участь у ньому Доній — до речі, сам футбольний уболівальник — пропонує карати позбавленням волі на термін від двох до семи років, а також внести відповідну статтю до Кримінального кодексу України.

За таких умов, якщо кореспондент «УМ» вирішить на вихідні вибратися на виїзд улюбленої команди кудись в Луцьк чи Севастополь, а місцева міліція його не очікуватиме, то це буде привід засадити уболівальника за ґрати?

Тепер ви розумієте, якою була реакція більшості «неофіційних» уболівальників. Уїдливі зауваження межувалися з відвертою ненавистю. А скільки кпинів було через орфографічні помилки чи неточності на кшталт «багер» замість «банер».

Але історія мала своє продовження. Невдовзі піс­ля внесення законопроекту його автор «розродився» іншим твором, написавши «офіційний лист Олеся Донія неофіційним вболівальникам». За словами Донія, «подібними дурницями» попередній документ свідомо «нашпигувала» команда депутата. Сам Олесь ув’язнювати людину за «неофіційне­» вболівання зовсім не хоче, тому зареєстрував нову версію законопроекту, у якій уже немає розділу «від двох до семи». Орфографіч­ні помилки, щоправда, залишилися.

Представник групи «На­родна самооборона» в «НУНС» назвав свій проект «інтелектуальною провокацією». Мовляв, тепер ви задумаєтесь про ситуацію на стадіонах — виламані крісла, «кодекс честі» фаната та «дружбу заради футболу».

«Сьогодні ми маємо проблему з підвищенням агресії на стадіонах. Вирішити її можна лише самостійно, коли вболівальники самі осмислять правила поведінки на спортивних змаганнях», — ділиться думками з «УМ» Олесь Доній. Як змусити фаната «Динамо» поважати прихильника «Спартака» чи «Чорноморця», автор законопроекту не сказав.

Висновок: ситуацію на стадіонах врегульовувати потрібно. Але робити це варто з урахуванням прав та думок усіх зацікавлених сторін — уболівальників, керівництва клубів і правоохоронних органів. Примусове заганяння до фан–клубу обов’язково викличе негативну реакцію, і це тільки посилить рівень агресії на стадіонах.