Український уряд виявився зовсім безпорадним у бензиновій кризі. Незважаючи на те, що цього тижня Кабмін збирав нафтопереробників і навіть укладав із ними угоди щодо стабілізації цін, насправді вони виявились черговою демагогією та купкою паперу. Ціни на автозаправках в кращому випадку залишились такими ж, як і на початку тижня, в гіршому — піднялись іще більше. Так, найпопулярніший А-95 бензин учора на деяких АЗС коштував 3,55 гривні за літр.

Цьогорічний бюджет Кабмін позиціонував як соціальний, який передбачав підвищення пенсій, мінімальних зарплат та стипендій, аби задовольнити весь «народний» електорат. Як показала практика, діями уряду «задоволені» геть усі — від пенсіонерів, які отримали в додаток до пенсій по три-п'ять гривень, до роботодавців, змушених відраховувати до Пенсійного фонду 32 відсотки від зарплати кожного працівника. Щиру «вдячність» відчувають й інші громадяни, особливо дивлячись на табло АЗС або, скажімо, цінники у м'ясних рядах ринків. Отже, наступного року політика «підвищення доходів громадян» (слід розуміти, окремо взятих) продовжуватиметься. Так, у бюджетній резолюції задекларовано «сприяння збільшенню реальних доходів населення, насамперед заробітної плати громадян, продовження роботи з реформування системи соціального захисту, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення». Крім того, уряд обіцяє вдосконалення системи існуючих пільг та компенсацій для матріально незабезпечених верств населення.

Минулого тижня мій дід запропонував віддати мені у тимчасове користування свою стару «дев'ятку». «Моєї пенсії на бензин точно не вистачить, — мотивував він своє рішення. — Звичайно, незручно їздити на город на автобусі, але сотню гривень за бак я не потягну». Спочатку я зраділа новому надбанню, але потім подумала, хай стоїть у гаражі до кращих часів, адже за умови подальшого підвищення цін навіть моя зарплатня цілком і повністю вилітатиме у вихлопну трубу у прямому сенсі. За статистикою, оптові ціни на нафтопродукти за останній тиждень виросли від 20 до 30 відсотків, а якщо порівнювати із травневими показниками минулого року, вони підскочили на цілих 40-60 відсотків.
Підвищення ціни на нафту і на бензин давно перейшло із суто економічної площини у політичну. І досі в уряді та парламенті, а тим більше у бізнесових колах не вщухають пристрасті навколо причин різкого злету цін на енергоносії. Тим часом громадяни побоюються, що досить скоро зростання цін на пальне відіб'ється й на подорожчанні інших життєво необхідних продуктах, насамперед харчів. Якщо безнин, тобто вартість транспортування будь-якої продукції, закладається у первинну вартість товару, логічно, що кінцева ціна продукту підніметься прямо пропорційно до зростання ціни на перевезення. А економісти вважають, що значне підвищення ціни на паливо стане інфляційним фактором для всієї економіки держави.

У передчутті святкових вихідних не гріх помріяти і про відпочинок із рідними чи друзями. Тим більше, що ці субота-неділя для киян будуть особливими — у столиці гучно відзначатимуть День міста. Взяти участь у народних гуляннях, побувати на рицарських поєдинках, зорганізувати шашлики за містом і випити зайву пляшка пива за рідний Київ, звісно ж, не гріх, аби закінчилося все добре. Але свято вам можуть зіпсувати і сторонні. За статистикою, найбільша кількість аварій, крадіжок авто та несанкціонованих паркувань припадає саме на святкові дні, кажуть фахівці столичного Управління державної автоінспекції у місті Києвi. Причому помилки водіїв з року в рік повторюються. Тому напередодні глобального відпочинку киян «УМ» вирішила зібрати рецепти, як уникнути не надто приємних балачок з автоінспекторами і зберегти власні автомобіль та гаманець недоторканими.

Традиційне літнє нашестя сарани цього року розпочалося зарано — у квітні. Причому в небачених до цього часу масштабах. Першою постраждала від комашок Херсонщина. За розпорядженням «губернатора» області Анатолія Юрченка, на Херсонщині оголошена надзвичайна ситуація регіонального рівня. Зараз сарана обсіла більше 140 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Найбільша небезпека від крилатих шкідників є у тому, що ненажери нищать паростки пшениці й інших сільгоспкультур, отже, область ризикує втратити чимало майбутньої їстівної продукції. Проте зараз панікувати зарано, кажуть в облдержадміністрації.

Перед великодніми святами всі любителі шашликів звернули увагу на подорожчання м'яса. Проте всі сприйняли це як належне: зазвичай напередодні тривалих вихідних, особливо навесні, перед Великоднем, Першим та Дев'ятим травня, ціни повзуть вгору: у різних регіонах м'ясо дорожчає на дві-три гривні за кілограм. Але потім цiни повертаються до норми. Цього року все пішло за іншим сценарієм. У середині квітня ціни на основні види м'ясної продукції — свинину, яловичину, курятину і сало — піднялись на 20—30 копійок за кілограм. Ніхто не надав цьому особливого значення. (Особисто я, наприклад, орієнтуюся лише на цифри «до коми», не беручи до уваги копійки). Звичайно, бабусі-пенсіонерки тоді вже почали бідкатись, адже переплатити 20 копійок за кілограм свинини, що коштувала тоді 16—19 гривень, i за курячі лапки для супу за гривню — як кажуть, дві великі різниці. Свята минули, шашлики «відійшли», а ціни так і не нормалізувались.

Незважаючи на заяви голови асоціації пекарів про те, що ціна хліба нового урожаю залишиться незмінною, у столиці хлібобулочні вироби, зокрема батони, можуть подорожчати. Із проханням дозволити відпустити ціни Київхліб звернувся до столичної міської адміністрації. На підприємстві вирахували, що ціна 1,36 гривні буде цілком прийнятною. Зараз батон у Києві коштує 1,20 гривні. Голова правління Київхліба Петро Пархоменко мотивував таке рішення тим, що зараз у компанії проблеми з технічним розвитком.

Господар, який цього року забажає оформити паспорта своїй бурівці, тобто внести її до єдиного державного реєстру, заплатить за документ стільки ж , скільки й торік, 13,5 гривні, незважаючи на те, що ціна реєстрації збільшилась на три гривні. Цього року держава компенсує власникам великої рогатої худоби вже 18 реєстраційних гривень із державного бюджету.

У новому «хлібному сезоні» держава не втручатиметься у діяльність хлібопекарських підприємств. Так вирішили депутати, відхиливши зміни до законопроекту «Про ціни та ціноутворення», згідно з яким мав установлюватись мораторій на підвищення цін на хліб і хлібопродукти. Автори проекту (ідеологом якого виступав Петро Симоненко) пропонували стримувати ринкову ціну хліба доти, поки мінімальна зарплата та пенсія не сягнуть рівня прожиткового мінімуму. З огляду на те, що різниця між цими двома цифрами більша, ніж півтори сотні гривень (мінімальна зарплата складає 205 гривень, «свіжоприйнятий» прожитковий мінімум — 358,13 гривень), буде це ой як не скоро.

Як не розпиналися Президент і Прем'єр-міністр, що в цьому році українці будуть жити спокійно і щасливо, без особливих цінових катаклізмів, життя диктує своє. Автомобілісти починають потихеньку пересідати на громадський транспорт. Ціни на бензин, які почали зростати три місяці тому, схоже, не збираються зупинятися і лише прискорюють ходу. Принаймні до наступного місяця експерти ринку нафтопродуктів прогнозують подорожчання іще на 7—10 відсотків. Такі прогнози висунув директор департаменту маркетингу і продажу торгового дому «ТНК-Україна» Фелікс Луньов.