Судовими справами з приводу фінансових махінацій та ухилення від сплати податків нікого не здивуєш. Проте справа, про яку йтиметься тут, є унікальною. Феноменальнiсть полягає у тому, що особи, які бажали досягти своєї мети, а це ухилення від сплати податків, відтак, і обкрадання сумлінних платників, не просто не сплачували таких податків, а ще й заручилися на такі дії рішеннями різних судів. Така судова підтримка могла виникнути з декількох причин. Аби докладно розібратись у вітчизняному податковому законодавстві, треба мати багато здібностей та не одну вищу освіту. Але якщо це все ж таки вдалося, то можна віднайти такі лазівки, щоб і вовки були ситі (спритні підприємці отримували прибутки), і вівці майже цілі (усе робиться із дотриманням законів).

Якось громадянин Львова вирішив відкрити власний обмінний пункт валюти. Нічого дивного, якби не одне «але»: готівкову валюту львів'янин видавав в обмін на неіснуючі товари та послуги, що мовою податківців називається незаконною конвертацією. Як пояснив «УМ» начальник слідчого відділу ПМ ДПА у Львівській області Василь Кундик, справа почалася 2002 року, коли молодик створив злочинну організацію в кількості десяти осіб, з допомогою яких відкрив мережу з дев'яти приватних підприємств. Мережа ПП призначалась для конвертації безготівкових грошей.

Цьогорічний бюджет Кабмін позиціонував як соціальний, який передбачав підвищення пенсій, мінімальних зарплат та стипендій, аби задовольнити весь «народний» електорат. Як показала практика, діями уряду «задоволені» геть усі — від пенсіонерів, які отримали в додаток до пенсій по три-п'ять гривень, до роботодавців, що змушені відраховувати до Пенсійного фонду 32 відсотки від зарплати кожного працівника. Щиру вдячність відчувають й інші громадяни, особливо дивлячись на табло АЗС або, скажімо, цінники у м'ясних рядах ринків. Отже, наступного року політика «підвищення доходів громадян» (слід розуміти, окремо взятих) продовжуватиметься. Так, у бюджетній резолюції-2005 задекларовано «сприяння збільшенню реальних доходів населення, насамперед заробітної плати громадян, продовження роботи з реформування системи соціального захисту, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення». Крім того, уряд обіцяє вдосконалення системи існуючих пільг та компенсацій для матеріально незабезпечених верств населення.

Залишились іще одиниці, які пам'ятають часи Великої Жовтневої революції та НЕПу, коли одним з найголовніших гасел (і, власне, способом тиску на селян) проголошувалося «Землю — селянам!». Тоді ж розпочалось і розкуркулення, що передбачало вiдiбрати землю у того, в кого її над міру, і роздати всім порівну. З тих пір минуло майже століття. Проте не перевелися, виявляється, прихильники революцiйних методiв на аграрнiй нивi. Наприклад, у селі Дем'янці Переяслав-Хмельницького району Київщини живе і поширюється в масах ідея «розкуркулення»... фермерів.

Президент підписав закон, яким скасовується державна монополія на тотальний контроль цієї галузі. Відмовитись від галузі, яку Президент і Ко практично прибрали до рук, їх зобов'язав Конституційний суд, який у квітні цього року визнав неконституційним указ «Про заходи щодо введення державної монополії в галузі контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Тепер державна монополія замінена просто на «необхідні заходи контролю».

У Харківській області сталась екологічна катастрофа місцевого масштабу: біля села Хоролки Харківського району через отвір каналізаційного колектора до штучного водоймища (400 квадратних метрів) витекло близько 50 кубометрів води з нечистотами. Дірка в колекторі утворилась внаслідок корозії трубопроводу каналізації. У результаті забруднення в озері спливла черевцями вгору вся риба.

Минулого тижня фракції «Нашої України», БЮТі, Комуністичної та Соціалістичної партії вкотре зробили спробу заблокувати продаж найбільшого металургійного гіганта України — ВАТ «Криворіжсталь». Вкотре спроба виявилася невдалою. Бiльшiсть депутатiв навіть не вважали за потрібне виносити цю проблему на голосування. Отже, приватизації бути? До речі, учора добіг останній термін подання заявок на участь у конкурсі за право заволодіти 93,02 відсотками акцій (які поки що належать державі). Тепер долю промислового гіганта вирішуватимуть гроші: хто з учасників аукціону заплатить більше — тому й карти в руки. На аргумент голови парламентської комісiї з питань приватизації Валентини Семенюк стосовно того, що зараз комбінат працює на благо Вітчизни, голова Фонду державного майна Михайло Чечетов твердо апелював тим, що гарно працювати в нашій країні — економічно недоцільно. «Я кажу, Валентино Петрівно, в СРСР усі підприємства були прибутковими, але економіка, що базувалася на державній власності, була неконкурентоздатною ринковій, тому ми програли головну битву ринковій економіці», — зауважував він пiд час дискусії на «5 каналі». Отже, виходить, аби підприємство працювало прибутково (лише невідомо для кого саме), його, виявляється, необхідно продати з молотка.

Учорашнє засідання Верховної Ради вкотре опинилось під загрозою зриву. Фракції «Наша Україна», БЮТі, Комуністичної та Соціалістичної партії зранку заблокували трибуну, вимагаючи від депутатів розглянути економічні законопроекти, зокрема, про розподіл прихованих видатків цьогорічного бюджету, а також про приватизацію металургійного комбінату «Криворіжсталь». До цих питань у депутатів чомусь ніяк не доходять руки. Як висловився спікер Володимир Литвин, Криворіжсталь хвилює лише комуністів та соціалістів, тоді як інші народні обранці опікуються й іншими проблемами, такими як охорона здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів чи захист громадян від шумових впливів. Принаймні більшістю голосів парламентарії вирішили поговорити саме про це, а не про розкрадання бюджету та продажу державного майна.

На яку безпеку в державі звертають найбільше уваги? На ядерну, збройну, безпеку праці, життєдіяльності. А безпека харчових продуктів чомусь якщо не на останньому, то на передостанньому місці. Тим часом газетні шпальти рясніють повідомленнями про масові отруєння молочними продуктами, овочами, грибами. Звичайно, на кожному підприємстві, що займається виготовленням продуктів харчування, існує служба перевірки продукції на якість, санітарію та гігієну. Проте що нашому добре, то німцю — харчове отруєння у прямому сенсі. Тобто вимоги, які висуваються до безпеки українських харчів, можуть зовсім не брати до уваги інші країни, і навпаки, те, на чому найбільше наполягають іноземні виробники, Україна може ігнорувати. Таким чином, при торговельному обігу продуктів харчування не уникнути проблем.

Відсьогодні класність зерна визначатиметься за новими стандартами: не за вмістом клейковини, а за вмістом білка. За словами директора Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Анатолія Розгона, таким чином вдасться уникнути маніпулювання класами, до чого нерідко вдавались закупівельники. Причому найчастіше у бік заниження класності (бо чим вищий клас — тим дорожче збіжжя). «Оскільки визначення якості зерна займає певний термін, ще недавно пріоритет надавався клейковині, а вона досить мінлива і при її визначенні дуже багато похибок, тому це давало можливість маніпулювати класами», — зазначив керiвник департаменту в інтерв'ю «УМ». — Білок — більш стійкий показник, який дає можливість чітко визначити клас». Нові стандарти діятимуть однаково як для внутрішнього ринку, так і для експортної продукції. Хоча в деяких європейських країнах ці стандарти «розведені», адже для борошномельних комбінатів більш важливою є клейковина, а не протеїн, який міститься в білку і є основою для визначення класності.