«Зродились ми великої години з пожеж війни, із полум’я вогнів.» Тому День захисника України для нас — одне з найбільших свят.

Після майже трьохсот п’ятдесяти років російського панування в Москві твердо були впевнені, ніби Україна навіки вже розчинилася в неосяжних просторах імперії. А вона відродилася. І хіба це не є наше справжнє воскресіння як великого європейського народу?

Кремль може скористатись політичною дестабілізацією у Білорусі, так як у 2014 році зробив це з Україною, анексувавши Крим та розв’язавши війну на Донбасі. Білорусь потребує захисту від агресивного зовнішнього тиску.

Білоруська влада повинна знайти відповідь на вимоги білоруського суспільства, яке прагне і готове до демократичних змін у житті держави. Насильству, масовим репресіям не місце в сучасному цивілізованому світі. Вважаю, що білоруській владі необхідно негайно припинити насильство

Зараз, коли знову піддається сумніву право українців молитися Господу українською мовою, коли отримання Україною Томосу називають «розпалюванням міжрелігійної ворожнечі», ми маємо пам’ятати, що саме єдність і духовна сила українського народу є нашою найсильнішою зброєю.

«П’ята колона» Кремля, представники якої у тому числі засіли у залі парламенту, також дуже добре розуміється на символізмі. Тому саме сьогодні Путін їде до окупованого Криму.

Із ним у вічність відходить ціла епоха. Із болем у серці сприйняв звістку про смерть видатного українського композитора Мирослава Михайловича Скорика.

Науковці кажуть, у Биківнянському лісі протягом найстрашніших років Великого терору знайшли свій останній притулок від 30 до 100 тисяч закатованих. Кожного разу, коли буваю там, відчуваю, як земля просякнута кров'ю, а крики жертв застрягли у гілках дерев.