Канал ТВі продовжує відстоювати свою правоту у питанні, на переконання мовника, незаконного позбавлення його частот і ліцензій. За повідомленням прес–служби, ще 20 вересня юристи каналу ТВі (ТОВ «ТелеРадіоСвіт») звернулися до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня, якою суд підтвердив скасування результатів січневого конкурсу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на вільні частоти та визнання нечинними ліцензії «5–го каналу» і ТВі. Нагадаємо, що в анульованому додатку ТВі були записані не лише частоти, які канал отримав на спірному конкурсі 27 січня, а й 5 ефірних частот, що канал виграв раніше. Нацрада, анулювавши додатки, просила канал подати заяву на отримання нових додатків, але, зрештою, сама виписала телеканалу додатки з п’ятьма «старими» частотами.

Цьогоріч, ще у весняний сезон, вітчизняні телеканали почали активно експлуатувати тему здоров’я. До осені дожили не всі навколомедичні проекти: нічого подібного не запропонувавши любителям лікуватися біля екрана телевізора, «Інтер» відмовився від дороговартісного ток–шоу «Знахарі», ведучими якого були професор і співачка Ольга Богомолець, травниця Наталія Земна та олімпійський чемпіон Олександр Крикун. «Плюси» ще не показали оновлених «Справжніх лікарів», але «свіжак» iз двома, а не чотирма ведучими, як було раніше, вже у сітці мовлення на наступний тиждень. В осінньому телесезоні першим на «1+1» запустили новий оригінальний для вітчизняного ТБ медичний документальний серіал «У Центрі серця. Кардіохірурги». А прихильники «Знахарів» можуть знайти втіху, увiмкнувши Перший Національний, де нове ток–шоу з непретензійною назвою «Здоров’я» не виглядає так «жирно», як «інтерівський» попередник, але за змістом аналогічне.

Минулого тижня на засіданні гуманітарної ради при Президенті Віктор Янукович укотре пропіарив свою «відданість демократії», коли привітав країну з прийняттям концепції створення суспільного мовлення. Відповідальна за роботу зі ЗМІ заступник голови адміністрації Президента Ганна Герман також не обійшлася без пафосу, зазначивши, що влада вирішила відмовитись від державного телебачення, передаючи Національну телекомпанію в руки громадськості. За словами пані Герман, затвердження гуманітарною радою концепції — «революційний крок в українській медіа–системі».

Очікується, що вже цього місяця, як сказав Президент, Верховна Рада ухвалить відповідний закон — про створення Національної громадської телерадіокомпанії України. Утiм є великі сумніви, що НГТУ, створена на основі НТКУ, НРКУ й обласних телерадіокомпаній, суттєво відрізнятиметься від нинішньої офіційної «кнопки», яка мироточить цілковитою лояльністю до влади. Та й узагалі — чи вона постане як реальна величина.

На вітчизняному телебаченні залишилися крихти «соціалки»: «Критична точка» на ТРК «Україна», проект соціальних розслідувань «На межі» на «5–му каналі», «Агенти впливу» на НТН. Ще навесні по–новому почали показузати життя пересічних українців «Плюси»: у реаліті–шоу власного виробництва «Міняю жінку», знятого за форматом Wife Swap. Нинішнього телесезону на екранах з’явилося ще кілька проектів, що прямо чи опосередковано мають соціальну орієнтацію.

Понеділкова прем’єра на «Плюсах» форматного шоу «Зірка+Зірка» для каналу стала тріумфальною: «1+1» не лише здобув першість за аудиторією 18–54 у своєму слоті (часовому проміжку), а й став лідером  дня за середньодобовим показником серед каналів. Хоча реалісти переконують, що такі рейтингові показники — лише перша реакція глядача на новий проект, який не у прямому ефірі, а в запису мав огріхи і зі звуком, і з картинкою. Для тих, хто за старою звичкою в ефірі «Плюсів» ще хоче побачити своє, українське, фактором перемикання на іншу кнопку вже під час першої програми стало небачене до цього засилля російських учасників.

Від ідеї до втілення талант–шоу «Народна зірка», яке дещо подібне до проектів, знятих за форматом Stars On Stage, глядачі ТРК «Україна» дивитимуться третій телесезон поспіль. Саме у проекті каналу «донецьких» серед зіркових учасників вокального конкурсу — винятково вітчизняні співаки. Чому? — розповідає Катерина Андрієнко, креативний продюсер шоу «Народна зірка».

Півтора десятка років тому, 12 вересня, у телеефірі вперше з’явилися «Плюси». Канал Олександра Роднянського став золотою ерою українського ТБ. Юрій Макаров, Ганна Безулик, Алла Мазур, Ольга Герасим’юк, Олесь Терещенко, Людмила Добровольська своєю роботою у кадрі показали, що телебачення може бути цікавим та інтелігентним. Ні в Севастополі, ні в Луганську українська мова ведучих «1+1» не «різала» слух, бо говорили про важливе і не занудно.

Коли канал купила міжнародна медійна корпорація Central European Media Enterprises Ltd — на «1+1» почалося активне впровадження стилю інфотеймент (розважання). Тоді з каналу або самі пішли майже усі знакові обличчя, або їх «пішли». «Плюси» з лідерських позицій почали сповзати на 4–5–тi місця. На рівні чуток причин цьому називали кілька: від нерозуміння румунських менеджерів українського менталітету до цілеспрямованої роботи на зниження показників гендиректора каналу Олександра Ткаченка, — щоб цей медіаактив дешевше міг купити Ігор Коломойський, який свого часу не зміг сторгуватися з першими власниками — Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом.

Цього року Коломойський став власником «Плюсів»: СME продала 100 відсотків своїх українських активів компанії Harley Trading Limited, яка належить бізнесмену. Гендиректором «Плюсів» залишився Олександр Ткаченко, який очолив усю групу каналів «1+1». З ним наша розмова.

Позавчора у столичному кінотеатрі «Кінопанорама», як 4 вересня 1965 року — в кінотеатрі «Україна», демонстрували «Тіні забутих предків». Показ знаменитого фільму Сергія Параджанова 45 років тому був в Україні прем’єрним. І саме тоді відбулася перша публічна акція громадянської непокори проти політичних репресій, що почалися після хрущовської «відлиги»: перед заповненим залом Iван Дзюба назвав прізвища вже заарештованих українських вільнодумців, В’ячеслав Чорновіл закликав устати всіх, хто виступає проти відновлення сталінщини, а Василь Стус продекламував «Два слова правди». Усім активістам, звичайно, «виставив рахунок» КДБ.

Блакитні екрани для багатьох є уособленням слави й успіху. Закохані до фанатизму в телебачення готові за будь–яку ціну потрапити в «ящик» чи хоча б бути причетним до програми телебачення. А якщо є попит, з’являється й пропозиція. Уже кілька років поспіль в Україні вчать «працювати у телевізорі» не лише державні виші, а й телешколи каналів та приватні курси.

Цього тижня, як уже писала «УМ», «5–й канал» та ТВі рішенням Апеляційного суду знову позбавили частот і ліцензій. У найгіршому становищі опинився канал ТВі: якщо «вирок» служителів Феміди не зміниться, цей телемовник залишиться лише у кабельних мережах і на супутнику, тобто доступним дуже малій кількості глядачів. Директор каналу Микола Княжицький вважає, що рішення суду другої інстанції незаконне, і готовий домагатися справедливості далі.