Тільки лінивий останні кілька років не констатував, що в ефірі вітчизняних телеканалів бракує якісних авторських програм та показу, крім дискусій про політику і танців–співів, багатоликого життя українців, незалежно від професії, статусу, посади чи приналежності до партії. Тому очікування «інтерівського» соціального ток–шоу «Розбір польотів» по–особливому інтригувало. Стартувавши 4 жовтня, авторський проект Юлії Литвиненко з’являється з понеділка по п’ятницю. Цього тижня програма почала виходити в іншому слоті: з часу, близького до раннього прайму — 18.15–19.00, її перемістили у «час домогосподарок» — відтепер «Розбір польотів» починається о 15.00. Це означає, що на каналі чіткіше уявляють цільову аудиторію соціального ток–шоу. Щоправда, не факт, що розмаїття тем зможе утримати біля екранів тих «одновекторних» глядачів, які активно співпереживали розлученим роками й обставинами героям «Ключового моменту», чи тих, які турбувалися про власне здоров’я, вмикаючи «Знахарів». До речі, з медичним ток–шоу соціальне ріднить не лише формат. Рейтингові показники обох проектів пристойні, але нижчі за середні по каналу. Один зі способів підтягнути частки — знайти вдалий час показу. Експерименти зі «Знахарями» не принесли бажаного результату, і це стало однією з вагомих причин для того, щоб у нинішньому телесезоні глядач не побачив цього якісного і дорогого медичного ток–шоу. Буде прикро, якщо така ж участь чекає і «Розбір польотів».

Останнім часом активно говорять про запровадження в Україні незаангажованого і правдивого суспільного мовлення: Гуманітарна рада при Президентові ухвалила відповідну концепцію; свій законопроект у Верховну Раду подав депутат Андрій Шевченко і компанія; уже оприлюднено для обговорення відповідний законопроект від Гуманітарної ради, який, щоправда, цього тижня не визнала заступниця голови президентської адміністрації Ганна Герман, що курирує питання, але через хворобу деякий час не долучалася до процесу. Для загалу суспільний мовник однозначно асоціюється із утворенням громадського телеканалу. Втім питання стосується і радіомовника: на базі державного Українського радіо планується створити громадське радіо. Як перспективи такі трансформації впливають на роботу Національної радіокомпанії і чого очікують від нового статусу радійники — «УМ» вирішила з’ясувати у керівника НРКУ Тараса Аврахова.

Учора в Парижі гендиректор НТКУ Єгор Бенкендорф і генеральний директор телеканалу EuroNews Майкл Пітерс підписали угоду про створення україномовної версії EuroNews. Це означає, що українська мова — щоправда, не раніше 2011 року — стане одинадцятою мовою мовлення європейського інформаційного каналу, який засновано у 1993 році. Сьогодні EuroNews можна дивитися у 151 країні світу. Мовлення ведеться десятьма мовами: англійською, французькою, італійською, іспанською, німецькою, португальською, російською, арабською, перською та турецькою. Україна уже входить у список акціонерів EuroNews, який сьогодні налічує 21 суспільну та державну телекомпанію Європи.

Цього тижня, як і обіцяло керівництво державного каналу, оновлений проект «Легко бути жінкою» глядачі мають змогу дивитися уже не одну годину, а вдвічі довше . (На «відщіпування» часу в програми на прямі включення із засідання Кабінету Міністрів не будемо зважати). Ефіри у форматі ток–шоу з понеділка по п’ятницю виходять на Першому Національному з кінця серпня, тож можна робити певні висновки й узагальнення.

Позавчора ввечері до столичного Жовтневого палацу, де проводили десяту, ювілейну, церемонію нагородження премією «Телетріумф», не прокладали червоної доріжки. Як пояснили організатори, через низьку температуру на вулиці. (Табло на Будинку профспілок на майдані Незалежності показувало +9.) Щоб запросити всіх до зали, продзвенів навіть додатковий четвертий дзвінок. Біля входу, за тітоньками, що перевiряли запрошення гостей, Катя Осадча з пір’їнами (чи то письменницькими перами) на голові, оголеною спиною і майже голими ногами (шлейф до підлоги спускався позаду), ніяк не могла дочекатися цікавих для своєї передачі персонажів. Врештi–решт, о пів на восьму Осадча запросила до камер уже з зали ведучого Андрія Куликова, а ще через дві хвилини тих, хто сидів на балконах, покликали заповнити партер. Слова: «Мотор! Зйомка!», що були сигналом для початку церемонії, прозвучали із запізненням на 44 хвилини.

Канал ТВі продовжує відстоювати свою правоту у питанні, на переконання мовника, незаконного позбавлення його частот і ліцензій. За повідомленням прес–служби, ще 20 вересня юристи каналу ТВі (ТОВ «ТелеРадіоСвіт») звернулися до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня, якою суд підтвердив скасування результатів січневого конкурсу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на вільні частоти та визнання нечинними ліцензії «5–го каналу» і ТВі. Нагадаємо, що в анульованому додатку ТВі були записані не лише частоти, які канал отримав на спірному конкурсі 27 січня, а й 5 ефірних частот, що канал виграв раніше. Нацрада, анулювавши додатки, просила канал подати заяву на отримання нових додатків, але, зрештою, сама виписала телеканалу додатки з п’ятьма «старими» частотами.

Цьогоріч, ще у весняний сезон, вітчизняні телеканали почали активно експлуатувати тему здоров’я. До осені дожили не всі навколомедичні проекти: нічого подібного не запропонувавши любителям лікуватися біля екрана телевізора, «Інтер» відмовився від дороговартісного ток–шоу «Знахарі», ведучими якого були професор і співачка Ольга Богомолець, травниця Наталія Земна та олімпійський чемпіон Олександр Крикун. «Плюси» ще не показали оновлених «Справжніх лікарів», але «свіжак» iз двома, а не чотирма ведучими, як було раніше, вже у сітці мовлення на наступний тиждень. В осінньому телесезоні першим на «1+1» запустили новий оригінальний для вітчизняного ТБ медичний документальний серіал «У Центрі серця. Кардіохірурги». А прихильники «Знахарів» можуть знайти втіху, увiмкнувши Перший Національний, де нове ток–шоу з непретензійною назвою «Здоров’я» не виглядає так «жирно», як «інтерівський» попередник, але за змістом аналогічне.

Минулого тижня на засіданні гуманітарної ради при Президенті Віктор Янукович укотре пропіарив свою «відданість демократії», коли привітав країну з прийняттям концепції створення суспільного мовлення. Відповідальна за роботу зі ЗМІ заступник голови адміністрації Президента Ганна Герман також не обійшлася без пафосу, зазначивши, що влада вирішила відмовитись від державного телебачення, передаючи Національну телекомпанію в руки громадськості. За словами пані Герман, затвердження гуманітарною радою концепції — «революційний крок в українській медіа–системі».

Очікується, що вже цього місяця, як сказав Президент, Верховна Рада ухвалить відповідний закон — про створення Національної громадської телерадіокомпанії України. Утiм є великі сумніви, що НГТУ, створена на основі НТКУ, НРКУ й обласних телерадіокомпаній, суттєво відрізнятиметься від нинішньої офіційної «кнопки», яка мироточить цілковитою лояльністю до влади. Та й узагалі — чи вона постане як реальна величина.

На вітчизняному телебаченні залишилися крихти «соціалки»: «Критична точка» на ТРК «Україна», проект соціальних розслідувань «На межі» на «5–му каналі», «Агенти впливу» на НТН. Ще навесні по–новому почали показузати життя пересічних українців «Плюси»: у реаліті–шоу власного виробництва «Міняю жінку», знятого за форматом Wife Swap. Нинішнього телесезону на екранах з’явилося ще кілька проектів, що прямо чи опосередковано мають соціальну орієнтацію.

Понеділкова прем’єра на «Плюсах» форматного шоу «Зірка+Зірка» для каналу стала тріумфальною: «1+1» не лише здобув першість за аудиторією 18–54 у своєму слоті (часовому проміжку), а й став лідером  дня за середньодобовим показником серед каналів. Хоча реалісти переконують, що такі рейтингові показники — лише перша реакція глядача на новий проект, який не у прямому ефірі, а в запису мав огріхи і зі звуком, і з картинкою. Для тих, хто за старою звичкою в ефірі «Плюсів» ще хоче побачити своє, українське, фактором перемикання на іншу кнопку вже під час першої програми стало небачене до цього засилля російських учасників.