Ось уже більш як десять років «фірмовим» стилем діяльності Полтавської міської територіальної виборчої комісії була відмова в реєстрації кандидатів у депутати або на посаду мера, «неугодних» місцевим можновладцям. Або ж зняття такого «шлагбаума» перед окремими з них лише за рішенням суду. А значить, за кілька днів або навіть за лічені години (!) до закінчення терміну агітації, тобто перед самісіньким голосуванням, коли в тебе вже не за- лишається жодних шансів «засвітитися» перед виборцями.

Показовим прикладом у цьому сенсі є намагання Віталія Бабака — ректора Національного авіаційного університету — вдруге сісти в депутатське крісло в Київській міській раді. Цього разу — у складі списку Блоку Тимошенко, де Віталій Павлович обіймає почесну третю сходинку.

Здавалося б, проплачені групи бритоголових штурмовиків, які вривалися до державних установ, на виборчі дільниці та нападали на мітингувальників з іншою символікою, після Помаранчевої революції в Україні назавжди канули в Лету. Далебі! У тому, що це зовсім не так, учора мали змогу переконатися мешканці міста Ірпінь, що під Києвом, а особливо студенти єдиної в Україні Національної податкової академії.

Непотоплюваний мер Києва Олександр Омельченко, який народився в один день і рік із Леонідом Кучмою, може здійснити в столиці те, що не вдалося Кучмі в Україні: керувати третій термін. Адже Сан Санич, який уже зареєструвався кандидатом у міські голови, робить усе, щоб отримати необхідні голоси киян i на виборах-2006. Ідеться не лише про якісь економічні та соціальні здобутки мера-«господарника», а й про тонку «візантійську» гру Омельченка-політика.

Читачі «УМ» уже знають про низку культурно-просвітницьких акцій громадського руху під назвою «Не будь байдужим!» у різних регіонах України. «Небайдужі» — артисти та громадські активісти — їздять по невеликих містечках, залучаючи людей до української ідеї та української мови. Минулої неділі така акція відбулася у Гайсині, що на Вінниччині. Днями співорганізатори патріотичного руху провели також прес-конференцію, на якій оприлюднили текст відкритого листа до громадськості, політичних сил та державної влади України.

Нині Іван Заєць почувається цілком нормально. Кореспондента «УМ» він зустрів у веселому, привітному настрої. Сказав, що йде не поправку. Вже хотів би виписатися зі шпиталю, щоб включитися в політичну боротьбу. Про аварію говорить неохоче. «Та чого, — каже, — про це писати? Здоровий чоловік, і все».

Але дещо Іван Олександрович таки розповідає. «Я, — пригадує, — повертався із зустрічей у Черкасах. Падав легкий сніжок, було десь три градуси морозу... І приблизно на 20-му кілометрі від Черкас я звіддаля побачив, що нам назустріч їде авто (джип — Ред.).

Цим хлопцям потрібно видавати державні нагороди, але вони натомість не мають навіть належного висвітлення своїх акцій у ЗМІ. «Студентське братство» під керівництвом Олега Яценка, добре попрацювавши на виборах Президента у 2004 році, з минулого літа взялося виборювати право української власності на маяки та деякі інші об'єкти, які незаконно — всупереч базовим угодам мiж Україною i Росією — утримує Чорноморський флот РФ.

Одна з найстаріших українських партій із дуже складною історією. ПЗУ зареєстрована в Мін'юсті ще в травні 1991 року. Зоряний час зелених, чиїм лідером у 1993 році став Віталій Кононов і відтоді залишається біля партійного керма, припав на 1998 рік.

До вступу на посаду директора Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан працював спічрайтером Президента — допомагав главі держави готувати промови. Вже на новій посаді Рубан долучився до підготовки ще одного глобального тексту — першого щорічного послання Віктора Ющенка до Верховної Ради. Якщо бути точним — до експертної доповіді, яку роздавали нардепам і яка стала базою для промови Ющенка в парламенті. Щодо річного спічу Президента, то Юрій Рубан називає його важливою подією для України. В.Ю. озвучив чимало пріоритетів, поміж яких особливо виділилися ініціативи щодо політреформи та запропонований шлях до порозуміння.

Виборча кампанія Громадянського блоку «Пора» — ПРП стартувала з агітаційного туру Україною. Днями з робочої поїздки на Львівщину повернувся один із лідерів блоку, із «польових командирів» Майдану Тарас Стецьків. Він був народним депутатом, керівником Національної телекомпанії, після революції вивів НТКУ з кризи. Тепер Стецьків — четвертий номер виборчого списку «Пори» — ПРП і знову — один із «польових командирів».