Петро Мельник.
Здавалося б, проплачені групи бритоголових штурмовиків, які вривалися до державних установ, на виборчі дільниці та нападали на мітингувальників з іншою символікою, після Помаранчевої революції в Україні назавжди канули в Лету. Далебі! У тому, що це зовсім не так, учора мали змогу переконатися мешканці міста Ірпінь, що під Києвом, а особливо студенти єдиної в Україні Національної податкової академії. Вищий навчальний заклад штурмом (!) узяли молодчики під прапорами Партії регіонів. Отже, прихильники Віктора Януковича зберігають вірність власним «ідеалам» грубої сили та безміру. Вибори-2004 їх нічого не навчили.
Відійшовши від першого шоку, ірпінці починають коментувати вчорашнє побоїще в академії: «Можна лише уявити, що було б, якби на президентських виборах ці бандюки перемогли!». Кореспондентові «УМ» вдалося з'ясувати подробиці зухвалого інциденту у свідків штурму (правоохоронці на тему «ірпінського шабашу» вперто мовчали, ховаючись за шаблонною фразою: «З'ясовуємо обставини»).
Штурм академії був пов'язаний із нібито виконанням рішення Печерського районного суду Києва: поновити Петра Мельника на посаді ректора Національної податкової академії. Таке рішення Феміда прийняла у четвер, а в понеділок пан Мельник вирішив повернутися у крісло. Роль виконавця рішення суду чомусь узяв на себе, хоча цим мали б займатися відповідні виконавчі служби. Тим більше, що інша сторона судового протистояння має право на апеляцію.
Слід нагадати, що епопея з Мельником триває в Ірпені вже близько року. Після зміни влади цього ректора, відомого активною незаконною агітацією за Януковича серед студентів, включно із примусом та погрозами виключення з академії, звільнили з посади. Державна податкова адміністрація, приймаючи таке рішення, спиралася не на політичні вподобання Мельника, який одночасно був i залишається головою обласного осередку Партії регіонів, а на результати перевірки академії, проведеної співробітниками апарату ДПА, СБУ i ГоловКРУ, які виявили численні порушення законодавства, фінансової дисципліни, факти нецільового використання державних коштів тощо. Після того Мельник виграв один суд й одного разу вже намагався взяти академію штурмом за допомогою охоронців комерційної фірми. Але згодом знову програв у суді i звільнив крісло для новопризначеного ректора академії Миколи Загорського.
Голова ДПА Олександр Кіреєв укотре звільнив Мельника 16 грудня 2005 року, але саме цього дня екс-ректор зареєструвався у Центрвиборчкомі як кандидат у нардепи від Партії регіонів (№143). Тож Печерський суд, ухвалюючирішення поновити Мельника на посаді, керувався виборчим законодавством, згідно з яким звільняти кандидата під час виборчої кампанії не можна. Це був уже восьмий процес «ректроріади» і, мабуть, не останній. Дивує, чому пан Мельник знову вдався до таких відверто бандитських методів виконання судового рішення. Може, він поспішає до студентів, щоб знову розповісти, як треба правильно голосувати?
Як розповів «УМ» перший секретар Ірпінського міськкому Соцпартії Віктор Небога, учора близько 9.00 йому зателефонував кандидат на посаду міського голови від Блоку Литвина Віталій Рибальченко i попередив, що Мельник штурмуватиме академію. Пан Небога одразу зібрав місцевих активістів СПУ (часу було мало, тож зібралося лише 15 чоловік). Але коли вони прибули до ВНЗ, то побачили значно більші сили. З одного боку під'їхало сім «Ікарусів», з іншого — ще шість, ущерть наповнені немісцевими студентами i бритоголовими молодиками напідпитку. Також під'їхало понад 20 легковиків з прапорами Партії регіонів, зібралося й чимало місцевих, як правило, колишніх викладачів із команди Мельника, яких звільнив новий ректор Загорський.
Спочатку все відбувалося мирно. Був мітинг із гаслами, хоча купку соціалістів, які до того ж наважилися вдягнути нарфи з символікою СПУ, брутально ображали. Потім до входу в академію підійшов сам Мельник із... букетом квітів! На прохання Небоги не йти на кримінал головний «регіонал» Київщини лише зауважив: «Відійди i не заважай мені повертатися до влади!». В академії в цей час тривали лекції...
Від натовпу відокремилося зо дві сотні бритоголових, які почали бити скло у вікнах фойє i прориватися до академії. На заваді у них стали нечисленні охоронці НПА, які так затято відбивалися гумовими кийками, що, за словами пана Небоги, аби його воля, «всіх би орденами нагородив». Але сили були нерівними. Тому молодики спочатку прорвалися у фойє, потім — на на другий поверх. Третім бастіоном стали вже двері до приймальні. В оточенні чотирьох охоронців Мельник пройшов до дверей i почав їх вибивати. Але згодом загарбники знайшли ключі. Щоправда, далі були броньовані нові двері до кабінету Загорського. Що відбулося після цього, наші свідки вже не бачили.
Уже після штурму до академії прийшли місцеві «помаранчеві» активісти. Інший свідок, член УНП Василь Вознюк, розповів «УМ», що у словесних баталіях із «регіоналами» відшукав також прихильників БЮТ i «Нашої України», але було їх лише п'ятеро.
«Ті з наших активістів, хто побував у академії пізніше, бачив i побите скло, i численні сліди крові», — розповіла «УМ» голова міського осередку Українського народного Блоку Костенка i Плюща Тетяна Скрипник. Цікаво, що «помаранчеві» нарахували поблизу академії лише кількох дільничних інспекторів, які переминалися з ноги на ногу й обіцяли «розібратися». Отже, міліція виявилася абсолютно неготовою до нахабного захоплення академії.
За словами Віктора Небоги, на вчорашньому вечірньому засіданні місцевої територіальної комісії активісти Соцпартії збиралися порушити питання про зняття Партії регіонів з реєстрації на виборах до міської, районної та обласної рад за ганебні хуліганські дії в Ірпені. Щодо головного винуватця сваволі — Петра Мельника, то його кандидатуру пропонуватимуть зняти з реєстрації у ЦВК, викресливши зі списків ПР до Верховної Ради. Пан Небога каже, що про підтримку такої ініціативи СПУ вже заявив місцевий осередок Блоку Литвина, а також «помаранчеві» сили.
Іван ЛЕОНОВ.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
