З візитом до України патрiарх Московський Кирил приїздить уже вп’яте за останні два роки. Перед нинішніми відвідинами землі, з якої пішло християнство на Русі, предстоятель РПЦ привітав свою паству з Днем Хрещення, яке відзначають 28 липня. «Київська хрещальна купіль навіки зв’язала спільною історичною долею єдинокровні народи Росії, України і Білорусі... Усі ми, преємники дніпровської Йордані, є, незважаючи на земні кордони, що нас розділяють, громадянами єдиної духовної Вітчизни — Святої Русі», — сказано у святковому патріаршому посланні Кирила духовенству та мирянам.

Особистого фотографа президента Грузії Михаїла Саакашвілі арештували за звинуваченням у шпигунстві на Росію. Разом з Іраклієм Геденідзе співробітники контррозвідки Грузії в ніч на 7 липня затримали його дружину Натію, колег Зураба Курцикідзе, Гіоргія Абдаладзе та Шаха Айвазова — фотокореспондента агенції «Ассошіейтед пресс». Його згодом відпустили, уточнивши, що допитували винятково як свідка. Попри сподівання журналістів, які провели під МВС акцію солідарності із затриманими колегами (вишикувалися під знаменитою прозорою будівлею в ланцюг, зав’язавши очі чорними стрічками), Тбіліський суд залишив заарештованих під вартою, відхиливши прохання про звільнення під заставу. Відпустили тільки Натію Геденідзе — під заставу в 10 тисяч ларі (близько 6 тисяч доларів).

Туркменське місто Абадан, яке в радянські часи називалося Безмеїн, досі не може оговтатися від небаченого «феєрверка», який забрав кілька сотень життів. Увечері минулого четверга Абадан, що за 20 кілометрів від столиці Ашгабата, опинився в центрі канонади: внаслідок пожежі на розташованому неподалік військовому складі здетонували боєприпаси. Виставлені свідками подій у соціальних мережах фотографії та відеокадри переляканих людей, що масово тікають від невідомої загрози в хмарах чорного диму, та напівзруйнованих будинків не залишають сумнівів: «бомбардування» було смертельно небезпечним. Як стверджують туркменські правозахисники, загинуло близько 200 людей, багато травмовано, зруйновано сотні будинків, кілька шкіл та дитсадок. І лише влада Туркменістану вперто запевняла: нічого серйозного не сталося — всього лише загорівся склад із піротехнікою. Лише вчора, після того, як про трагедію розповіли ЗМІ всього світу, офіційний Ашгабат визнав: повідомлення про жертви й руйнування — не лише «ворожа пропаганда», а таки мають під собою підстави. Щоправда, за офіційними даними, загинуло 15 осіб, а навколишні будівлі пошкоджено «частково»,

Коли мешканці однієї з вулиць невеличкого німецького міста Вінзен–на–Луе дізналися, що неподалік їхніх будинків буде прокладено газопровід, це їх неабияк обурило. 18 городян, які не хотіли сусідства з потенційно вибуховою трубою, звернулися до суду з вимогою заборонити її будівництво. І виграли.

Візит китайського лідера Ху Цзіньтао до України у провладній пресі обох держав уже назвали історичним. З огляду на те, що Китай цього року вирвався на друге місце за обсягом економіки у світі після США й надалі стрімко розвивається, переоцінити важливість добрих економічних взаємин із цим азіатським монстром справді важко. В Україні, куди приїхав у рамках свого тижневого турне країнами пострадянського простору (раніше глава КНР відвідав Казахстан та Росію), високий гість Ху провів три дні. Спершу завітав у Крим, де відвідав Воронцовський палац в Алупці, відпочив у розкішному ялтинському готелі «Ореанда» й повечеряв із Президентом Віктором Януковичем. А вже вчора зранку прибув у Київ, де відбулася основна частина офіційних переговорів.

В умовах фінансової й економічної кризи білоруси вигадують усе нові форми протесту проти влади. Після жорстокого придушення мирних акцій у соціальних інтернет–мережах народилася ідея «флешмоб–протесту». Учасники ініціативи, яка отримала назву «Революція через соціальну мережу», домовилися щосереди виходити на центральні площі міст на «колективну прогулянку» без транспарантів, прапорів і словесних гасел — аби їх не можна було звинуватити в організації несанкціонованого мітингу. Саме цю ініціативу мав на увазі президент Лукашенко, коли днями пообіцяв «шарахнути по «свядомих», які в соціальних мережах закликають до страйків».

Адвокати колишнього керівника компанії ЮКОС Михайла Ходорковського та екс–очільника МФО «Менатеп» Платона Лебедєва подали наглядову скаргу на вирок судді Хамовнічеського суду Москви Віктора Данилкіна, який засудив їхніх підзахисних до 14 років колонії загального режиму за розкрадання нафти. Про це повідомила журналістам керівник прес–служби Мосміськсуду Анна Усачова, нагадавши, що згідно з вимогами кримінально–процесуального кодексу Росії, спершу суддя наглядової групи вирішує, задовольнити чи відхилити прохання про порушення наглядового виробництва по скарзі. Якщо рішення позитивне, розглядається питання про призначення слухань щодо скарги в президії Мосміськсуду.

У підмосковних Хімках не проштовхнутися крізь тісні лави поліції. Журналістів просять здати камери, диктофони й будь–яку звукозаписувальну техніку, всіх присутніх ретельно обшуковують і перевіряють металошукачем. Це не черговий «День гніву» (з учасниками мітингу, який опозиція напередодні намагалася провести в центрі Москви, правоохоронці не маніжилися — нечисленних маніфестантів на Театральній площі Москви одразу хапали й кидали у «воронки»). На Хімкинський цвинтар за умови виконання вищезгаданих умов пускали всіх. Позавчора там ховали колишнього полковника Російської армії Юрія Буданова.

Він «прославився» «подвигами» в Чечні, де вочевидь був причетний до вбивств і катувань цивільного населення. У ставленні до Буданова складно знайти людей індиферентних: одні вважають його героєм, інші — покидьком. Минулої п’ятниці невідомі застрелили Буданова на очах у дружини. Як одну з провідних версій слідство розглядає помсту.

Криза у Білорусі змусила засумніватися в достоїнствах «бацьки» Лукашенка навіть найвідданiших його прихильників. Що ж до більш поміркованих у політичному сенсі громадян, то, судячи з настроїв, які панують у білоруському суспільстві, із кожним днем вони стають усе ближчими до того, щоб вийти на вулиці з акціями протесту. Незважаючи навіть на сумний результат опозиційного мітингу 19 грудня минулого року.

Крейсер під гордим іменем «Варяг» (не той, легендарний, який прославився під час Російсько–японської війни, а сучасний авіаносець) так і не стане розважальним комплексом. Хоча саме під переоснащення недобудованого крейсера у великий «туристичний атракціон» Україна 1998 року продала його Китаю за 20 мільйонів доларів. У сусідній з КНР Росії вже давно ходили чутки про те, що корабель залишиться авіаносцем, а в квітні низка китайських ЗМІ опублікували фото, які підтвер­джували цю версію. Тепер же надійшло й офіційне підтвердження: начальник генштабу Народно–визвольної армії КНР Чень Бінде в інтерв’ю гонконзькій газеті «Сянган шанбао» заявив, що Китай дійсно веде будівництво власного авіаносця, однак «поки що він іще не готовий».