Ворогу здався наш гордий «Варяг»

Крейсер під гордим іменем «Варяг» (не той, легендарний, який прославився під час Російсько–японської війни, а сучасний авіаносець) так і не стане розважальним комплексом. Хоча саме під переоснащення недобудованого крейсера у великий «туристичний атракціон» Україна 1998 року продала його Китаю за 20 мільйонів доларів. У сусідній з КНР Росії вже давно ходили чутки про те, що корабель залишиться авіаносцем, а в квітні низка китайських ЗМІ опублікували фото, які підтвер­джували цю версію. Тепер же надійшло й офіційне підтвердження: начальник генштабу Народно–визвольної армії КНР Чень Бінде в інтерв’ю гонконзькій газеті «Сянган шанбао» заявив, що Китай дійсно веде будівництво власного авіаносця, однак «поки що він іще не готовий».

Водночас міжнародну спільноту, яку це повідомлення стурбувало, офіційний Пекін заспокоїв: «На відміну від низки інших країн, Китай ніколи не направить свій авіаносець у територіальні води інших держав, оскільки дотримується політики оборонного характеру», — наголосив помічник очільника ген­штабу, генерал–лейтенант Ци Цзяньго.

Посилення військової потужності Китаю останнім часом викликає неабияку стурбованість деяких країн — передусім сусідніх Тайваню і Японії. Саме тайванська розвідка однією з перших забила на сполох, помітивши, що на переоснащення під розважальний комплекс роботи на «Варягу» зовсім не схожі.

За оцінками військових експертів, добудований крейсер, на якому вже встановлено радари, ракетні установки та інше обладнання, зможе вийти в море до кінця року. Як передбачають китайські знавці військової справи, принаймні на початку «експлуатації» корабель використовуватимуть як базу для підготовки льотчиків палубної авіації.

Історія «Варяга» досить трагічна. Будівництво корабля, який розробили спеціалісти Невського проектно–конструкторського бюро для Військово–морського флоту СРСР, почалося у грудні 1985 року на Чорноморському суднобудівному заводі у Миколаєві. Через три роки недобудоване судно, яке на той час називалося «Рига», спустили на воду. 1990–го крейсер перейменували у «Варяг», а 1992 року будівництво законсервували на стадії 70–відсоткової готовності. Під час розподілу флоту «Варяг» за договором із Росією перейшов Україні, але коштів на те, щоб його добудувати, у молодої держави не вистачало. Певний час потенційно могутній авіаносець (300 метрів завдовжки, 72 завширшки, водотоннажність — 65 тисяч тонн) іржавів у Миколаєві. Аж 1998 року його продали китайській компанії за смішну як для такого об’єкта суму в 20 мільйонів доларів — по суті, не як корабель, а як купу металобрухту. Скажімо, вартість крейсера–авіаносця «Адмірал Горшков» (щоправда, вже готового й оснащеного), який хоче купити в Росії Індія, фахівці оцінюють щонайменше у 2,5 мільярда (!) доларів. Але китайські покупці запевняли, що перетворять українського залізного велетня на розважальний комплекс з атракціонами, ресторанами та казино.

Шлях «Варяга» до нового порту призначення був нелегким: Туреччина довго забороняла провести велетенський корабель, який не мав власного двигуна й, по суті, був некерованим, через протоку Босфор. Тоді іноземна преса припускала, що на Анкару тисне НАТО, прагнучи не допустити до Китаю судно, яке може стати першим авіаносцем цієї держави. Проте 2001 року суперечку вдалося розв’язати, і через 627 днів буксирування «Варяг» прибув у док військово–морської бази міста Далянь. Звідки тепер, судячи з усього, вийде гордим авіаносцем — на жаль, не українським, а китайським.