Останніми днями набула розголосу тема нібито якоїсь «конституційної дискусії» між самопроголошеними Донецькою й Луганською народними республіками з одного боку та офіційним Києвом — з іншого. Повпред так званої «ДНР» на переговорах у Мінську Денис Пушилін заявив, що ці території не повернуться до політичного поля України, «бо не є самогубцями». Але «якщо дійсно будуть виконані всі пункти комплексу заходів [Мінських угод], якщо буде проведена конституційна реформа — тоді справді є можливість обговорювати якийсь формат договірних відносин із Києвом», — цитує Пушиліна РІА «Новості».

Загалом депутати вельми неохоче розстаються з мандатами. Хоча бувають, звісно, й винятки. Минулого тижня винятком «працював» Дмитро Шлемко з «Батьківщини». На засіданні Ради минулого четверга він заявив, що складає повноваження нардепа, аби «дати дорогу молодим».

Уперше за 13 років нині правляча ісламсько-консервативна Партія справедливості й розвитку не матиме самостійної більшості в парламенті Туреччини. На виборах, що відбулися в країні минулої неділі, політична сила президента Реджепа Тайїпа Ердогана отримала найбільше голосів електорату.

Позавчора минув рівно рік із часу вступу Петра Порошенка на посаду Президента України. Його велика прес-конференція на «зеленій галявині» адміністрації формально була присвячена щорічному посланню до Верховної Ради, але насправді стала майданчиком для питань і відповідей, присвячених підсумкам річного перебування при владі.

Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд.

Напружена соціально-політична ситуація в країні може суттєво вплинути на результати місцевих виборів восени. Опозиційно-сепаратистські сили на це наполегливо працюють, а теперішній уряд непродуманими заходами підкидає їм аргументи. Демократичні ж сили, мабуть, сподіваються на диво: народ розумний, він розбереться...

Минулого тижня мер Києва Віталій Кличко заявив, що готовий включитися у перегони за крісло столичного градоначальника. Місцеві вибори (у Києві зокрема) відбудуться, нагадаємо, восени поточного року. Рішення Кличка очікуване, проте, навіть оголошуючи про нього, мер не спромігся бодай у кількох словах окреслити ті нові меседжі, на яких він збирається будувати кампанію.

П’ять днів знадобилося президенту ФІФА Зеппу Блатеру, аби збагнути: найкраще, що може зробити керівник, заступників якого звинуватили в корупції та арештували, — це подати у відставку.