Наступного тижня, 15 січня, обіцяють прийняти своїх перших пацієнтів новий діагностичний центр та поліклініка з диспансерним відділенням Сумського обласного психоневрологічного диспансеру. Цей об’єкт щойно зданий в експлуатацію й уже оснащений сучасним обладнанням для діагностики та лікування. Предметом гордості, зокрема, є цифровий мамограф двох ступенів, як кажуть фахівці, — другий подібний в Україні, та шістнадцятизрізовий спіральний комп’ютерний томограф.

Хтось із політиків назвав правоохоронні органи «організованим злочинним угрупованням». Звичайно, глобальні узагальнення шкідливі за будь–яких умов, і не варто розчісувати одним гребінцем усіх правоохоронців. Але час від часу виникають ситуації, коли той вислів пригадується. У цьому матеріалі автор не називатиме всіх прізвищ з блокноту — вони добре відомі всім зацікавленим. До того ж, свого слова ще не сказав суд. Але про тенденцію не можна не говорити. Бо все частіше виникають ситуації, коли людина стає беззахисною і безправною перед «правопохоронцями».

Давня розповідь вихователя інтернату: хлопчик із далекого села постійно тікав до мами. Дарма, що в інтернаті годували й одягали, — тікав! Коли по нього знову приїздили, заставали сумну картину: брудну холодну хату, немає чого їсти, п’яну маму, яка навряд чи й помічала сина. І його, якому хотілося бути поруч хай і з такою, але мамою...

Сьогодні ми дискутуємо, що важливiше: ізолювати дитину від непутящих батьків чи дати сім’ї шанс відродитися, створивши певні стимули, які б змусили маму й тата «заслужити» свою дитину знову? Проте дослідження свідчать: понад 90 відсотків дітей, які перебувають у дитячих будинках різних типів, і далі жили б у рідній сім’ї, якби батьків вчасно поставили у жорсткі рамки відповідальності — за виховання дитини, за її здоров’я, за свій спосіб життя.

Хто має це робити? У цивілізованому світі на таке спрямована стабільна спільна робота громади, депутатів, соціальних служб. Чи можлива така взаємодія у нас?

Наступного ранку після публікації в «УМ» про послідовну діяльність влади задля звільнення з роботи директора Сумського обласного державного архіву Геннадія Іванущенка його таки звільнили.

Оголосити передноворічне перемир’я для бізнесу запропонував міський голова Сум Геннадій Мінаєв. Воно потрібне, вважає він, для того, аби створити для сумчан нормальний новорічний настрій. Це має виявитися у регулярній роботі магазинів, ринку, точок побутового обслуговування. А ще — у святковому оформленні приміщень.

Львівський центр досліджень визвольного руху виступив із вимогою припинити тиск на історика, директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка. Пан Геннадій є членом Вченої ради Центру, відтак колектив його стурбувався тим, що «протягом п’яти останніх місяців представники місцевої влади цілеспрямовано шукають «вагомі» підстави для звільнення Геннадія Іванущенка. Після того як пан Іванущенко не погодився піти «за власним бажанням», в архіві розпочато «розслідування» та робляться спроби звільнити історика шляхом оголошення «необхідної» кількості доган.

Карати водіїв, які виїздять на сумські вулиці з брудними колесами, — пропозиція Сумського міського голови Геннадія Мінаєва. І йдеться тут не лише про чистоту міста, а й про безпеку руху. Ідея добра, та одна проблема: міська влада не має повноважень на подібні дисциплінарні заходи.

Двох співробітників відділення лінійної міліції, що дислокується на станції «Конотоп», із вогнепальними пораненнями виявили пізнього суботнього вечора, коли вони вже не потребували жодної допомоги.

...На початку фільму хлопчик представляється: його звати Гвідо, йому одинадцять років. А далі починається історія. Гвідо схожий на дівчинку. І з дитинства йому хотілося гратися в ляльки, носити сукні — бути дівчинкою. Звичайно, у школу він ходить одягнений, як хлопчик, — мама боїться, що його дражнитимуть. Утім, цього боїться й він сам. А от на день народження до подружок Гвідо одягається по–дівчачому. І ми стаємо свідками цих гостин, де йому цілком комфортно, а дівчатка зовсім не акцентують, що він не такий, як усі. Гвідо розуміє: таких, як він, — один на тисячу. Але вже знає, що коли виросте, два роки має прожити, як дівчина, аби отримати право на операцію зі зміни статі. Про це йому розповіла мама. Він навіть ім’я собі обрав. Тому наприкінці фільму знов представляється: «Мені одинадцять років, мене звати Ніна».

Офіційне повідомлення досить скупе: «700 тонн сіна, що належало одній з агрофірм Недригайлівського району, знищило полум’я. Обставини цієї надзвичайної події сьогодні з’ясовують слідчі та спеціалісти з МНС».