До Курбаса, дивлячись українські вистави, можна було або сміятись (часом гомерично реготати), або плакати (ридати; згадати хоча б «Безталанну»). І все. Інших емоцій, чи приміром якихось більш-менш глибоких рефлексій годі було очікувати.
У Київській опері — так віднедавна скорочено називають столичний муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва — відбулася прем’єра неокласичного балету «Лускунчик» у постановці Артема Шошина.
Сто — поважна дата. Для Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка — це за всі роки 590 вистав, 29 країнами гастролі, 135 режисерів, понад 600 акторів.
Театр юного глядача в Києві вирізняється нестандартним поглядом на, як здавалося б, однозначні твори. Постановка урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» не стала винятком.
У рамках Міжнародного театрального фестивалю камерних вистав AndriyivskyFest в українському форматі на основній сцені Київського театру «Колесо» Вінницький академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського представив комедію «Селфі зі Склерозом» за п’єсою Олександра Володарського.
«Балетна мозаїка» — під такою назвою на сцені Національної опери України, за сприяння департаменту культури Київміськдержадміністрації відбувся гала-концерт студентів та учнів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря.