Вулкан з шоколаду і фантазій

Вулкан з шоколаду і фантазій

Чоловік на кухні — це круто. Мінімум метушні, ніяких істерик. Тільки впевненість і виваженість. Це не кухарка, яка взялася керувати державою. Це чоловік, який на своїй території за кілька годин може довершити справу до кінця. І так не лише один раз у рік — на Восьме березня. Удосконалюєш кулінарні здобутки, вигадуєш щось нове тільки тоді, коли практикуєш на кухні часто і з задоволенням.

Трохи кальцію перед постом

Трохи кальцію перед постом

Уже третій день як Масляна, або звичніше для українців — Масниці. Сьогодні саме час зятям збиратися до тещ на млинці. А у п’ятницю — зворотний рух: тещі мають смакувати страви зятя. Хоча, взагалі–то, це дуже спрощений і дещо русифікований варіант останнього тижня перед 40 днями Великого посту. За релігійними канонами, після минулого — м’ясопусного тижня, коли ще дозволялося їсти м’ясні продукти, настав сиропусний — коли треба смакувати молочними. В українському варіанті Масниці — це поклоніння і денному, і нічному світилам. Тож столи наших предків прикрашали не лише круглі млинці, а й місяцеподібні вареники. Щоб не готували ви, і чим би не пригощали гостей, згадайте в неділю, що це день прощення. І навіть, якщо вам здається, що хтось вас образив, пробачте. Хай пробачать і вам. Бо бути великодушним — шляхетно.

Дивись у корінь

Дивись у корінь

Зараз, коли добігають кінця останні зимові дні, щоб побороти підступний авітаміноз, особливо хочеться салатів і супчиків зі свіжих овочів. Та поповнити організм усілякими корисними А, В і С можна й інакше — з коренеплодів, які й доступніші за ціною, й менше, ніж несезонні помідори–огірки, приправлені хімікатами.

Кулінарні фантазії на двох

Кулінарні фантазії на двох

У юності, коли все здається або надто значимим, або безмежно трагічним, я якось відзначала поминки кохання. Спекла бісквіт, вирізала його у формі серця і намастила малиново–сметанним кремом. Коли значно старші колеги, яких я пригощала, оптимістично перепитували: що за свято? — я ошелешувала у відповідь: померло кохання. Сьогодні я уже не та максималістка. Поміркованість береже мої нерви. І я радію, що сердечка з тіста — символи 14 лютого, свята закоханих. На його батьківщині, в Італіїї, уже не одне століття поспіль це — солодкий день, коли закохані дарують одне одному цукерки, тістечка і торти. Така традиція уже який рік вкорінюється і в нас. Але до десерту — у традиціях наших національних святкувань — не завадить накрити й повноцінний стіл.

«Грогнемо» чаю з коньяком

«Грогнемо» чаю з коньяком

Уперше паруюче вино — гржанець — я пила на морозі на площі Ринок у Кракові. Прожектори підсвічували шпилі Маріацького костелу, ноги «гули» від безкінечного ходіння, а руки зігрівала тепла чашка. Замовляли напій — не задля спиртових градусів, а щоб довше протриматися серед краси старовинного міста — просто на вулиці в будиночку–ятці. Відтоді, коли насуваються холоди, я згадую про тепло гарячих коктейлів. Зима, нарешті, скоро закінчиться. Але часу залишилося вдосталь, щоб іще хоч раз побалувати себе глінтвейном, пуншем чи грогом на власній кухні.

Галицькі смаколики

Галицькі смаколики

Своє перше «лексичне непорозуміння» у Львові я їла років десять тому. Усі, хто хоча б раз побував у місті Лева, пам’ятають «Світ кави» під стінами «Катедри». Посмакувати львівською кавою вирішила у цьому місці і я. Замовила ще сирники — у моїй, уродженки Чернігівщини, уяві — підсмажені на сковорідці невеличкі кругленькі млинчики з крутого тіста з сиру. Натомість офіціантка принесла інший «смаколик» (так на Галичині називають усе смачне, особливо солодке) — шмат пирога: вишуканого, смачнючого і ще дієтичнішого, ніж для мене звичні сирники. Бо про присутність борошна у ньому я тільки здогадувалася.
Підгледіти цікаві львівські рецепти, послухати про страви, які нині спробуєш лише у не надто молодих файних господинь, допомагають безліч ресторанів, кафе і кав’ярень, а ще — посиденьки у родичів і знайомих на кухні.

Від нового місяця до Фестивалю ліхтарів

У любителів із будь–чого зробити свято є черговий привід: 26 січня розпочинається новий рік за місячним календарем. Зазвичай кажуть «китайський новий рік». Але якщо так сказати у присутності, приміром, корейців, то ці «східняки» можуть образитися. Бо насправді традиції новоріччя за східним календарем об’єднують історію кількох країн. І традиційно — різних кулінарій. Бо так уже склалося, що люди на всіх континентах будь–яке свято відзначали і відзначають застіллям.