«Європа закінчується там, де закінчується Магдебурзьке право» переконує середньовічна приказка.

На початку листопада минулого року Верхова Рада України ухвалила постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках», на підставі якої Кабінет Міністрів України вид

«Унаслідок Голодомору я залишилася без родини — всі померли з голоду, і я залишилась сиротою, а згодом мене забрали у притулок...

У контексті сучасних геополітичних подій, коли Україна опинилася віч-на-віч з російським агресором, філософська трилогія Юрія Липи, чиї 75-ті роковини припадають на 20 серпня, набуває особливого значення.

Грегор Розумовський, історик за освітою — прямий нащадок останнього Гетьмана України, на Батьківщині предків уперше побував у 1991 році.

Про місце в історії князя Ярослава Володимировича чимало написано в старовинних хроніках, історичних дослідженнях, науково-популярних розвідках і художніх творах.

13 листопада 2014 року спецiальна сесiя Київської мiської ради ухвалила рiшення: офiцiйним гiмном Києва вважати пiсню композитора Ігоря Шамо та поета Дмитра Луценка «Києве мiй».

Никифор Григоріїв був одним із чільних діячів Української революції 1917—1921 років, міністром освіти УНР, одним із лідерів українського еміграційного осередку у Чехословаччині в 1920—30-ті та першим директором української служби «Голосу Америки» (1949—1953).

Віктор Ющенко був першим і єдиним із президентів країн на пострадянському просторі, хто на державному рівні затвердив необхідність такого відзначення, видавши указ «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору — масових політичних репресій 1937-1938 років».

Гетьманом Лівобережної України Дем’яна Ігнатовича було обрано 17 грудня 1668 року.