Непокарана зрада, або велика російська операція проти примирення України та Польщі
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
У селі Пужники на Тернопільщині розпочалися пошукові роботи - роботи триватимуть 22—28 червня. (Фото: сайт Інституту нацпам"яті)
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. Роботи триватимуть 22—28 червня.
Як інформує УМ, про це 22 червня повідомили на сайті Українського інституту національної памʼяті.
Роботи в Пужниках почали в 2023 році. Колишнє село стало першим місцем, де після того, як зняли мораторій, почали пошукові роботи польських жертв, вбитих у 1943—1945 роках бійцями УПА. Мораторій ввели у 2017 році у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі та неналежне розслідування цих злочинів в Польщі.
У вересні 2025 року у Пужниках перепоховали тіла щонайменше 42 польських жертв — це була перша за 10 років подібна польсько-українська церемонія. Перепоховання називали проривом у відносинах між країнами.
У повідомленні, про початок нового етапу робіт, Український інститут національної памʼяті пише, що у лютому 1945 року Пужники, де компактно жили етнічні поляки, зазнали збройного нападу. За даними архівних джерел, частина мешканців села трагічно загинула, а саме село спалили. Хто скоїв напад УІНП не зазначає.
Нагадаємо, що в грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації про врегулювання проблемних питань, повʼязаних з Волинською трагедією та іншими масовими вбивствами між українцями і поляками в роки Другої світової війни. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі — в колишньому селі Пужники провели спільні з поляками дослідження. Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. Наприкінці 2025-го спільна робоча група погодила перелік місць для розкопок на цей рік. В Україні це Пужники, Гута Пеняцька, Голоско, Острівки та Угли, у Польщі — Юречкова, Ласків і Сагринь.
Як повідомляла УМ, Відголоски «Волинської трагедії»: МЗС України різко відреагувало на нове свято у Польщі.
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>