У Мінську триває суд над двома молодими людьми, яких звинувачують в організації вибуху на станції метро «Жовтнева» 11 квітня. На лаві підсудних Верховного суду Республіки Білорусь — 26–річні токар та електрик із Вітебська Дмитро Коновалов і Владислав Ковальов. Крім теракту в метро, що забрав життя 15 людей, їм пред’явлено обвинувачення ще за кількома кримінальними епізодами — від вибухів вікон у під’їздах і підпалу кіоску у Вітебську до терактів у вітебському кафе 2005 року та під час святкування Дня незалежності в Мінську 2008–го. У результаті Коновалова звинувачують за 12–ма статтями Кримінального кодексу, Ковальова — за дев’ятьма, в тому числі у приховуванні інформації про злочин, що готується. Найголовніша ж стаття — «тероризм» — уже сама по собі, без решти на кшталт незаконного зберігання вибухівки або злісного хуліганства, загрожує підсудним смертною карою.

Європейський суд з прав людини визнав російську владу винною в порушеннях під час банкрутства нафтової компанії ЮКОС. У висновку Страсбурзької Феміди, зокрема, сказано, що було порушено право корпорації на справедливий судовий розгляд, оскільки її юристам не дали часу підготуватися до численних податкових позовів. Проте жодного рішення щодо компенсацій (відповідний позов у найвищу судову інстанцію Ради Європи подавало колишнє керівництво компанії) суд не ухвалив. Питання про суму позову, висунутого захистом ЮКОСа до Росії (98 мільярдів доларів) суд поки що відклав, давши сторонам три місяці на те, щоб вони «домовилися полюбовно».

Сотні поліцейських, перевірка документів, десятки затриманих. Так увечері минулої п’ятниці почалася операція «контролю» гуртожитків, транспорту, будівництв, нічних та гральних клубів і багатьох інших місць Праги, які відвідують іноземці. Поліція зосередилася на пошуках робітників з–за кордону, передусім з України та інших східноєвропейських країн, які працюють чи перебувають у Чехії нелегально. Уже в перший день було затримано кілька десятків нелегалів та розшукуваних осіб.

Парламентські вибори, які минулої неділі відбулися в Латвії, при найнижчій у новітній історії країни явці (менше 59% зареєстрованих виборців) видали сенсаційний результат: уперше після розпаду Радянського Союзу найбільше голосів набрала проросійська сила. За попередніми даними, за опозиційний «Центр згоди» на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим проголосувало майже 30% громадян, наділених правом голосу. І це при тому, що майже 350 тисяч російськомовних мешканців країни не мають статусу громадянина (оскільки ні вони, ні їхні предки не жили в Латвії до її входження в СРСР 1940 року), тому голосувати на виборах не можуть.

Навряд чи мешканці «найбільшого маленького міста у світі» (так часто називають американське місто Ріно, яке завдяки численним казино щодня приймає ледве не більше туристів, ніж його 220–тисячне населення) чули щось про українське село Скнилів. А якщо й чули, то навряд чи згадували про трагедію, яка сталася на тамтешньому аеродромі дев’ять років тому, збираючись на національний чемпіонат із літакового спорту у власному містечку. Хоча фінал цього авіашоу назавжди поставив місто у штаті Невада в один ряд з українським Скниловом.

Здобувши за допомогою бомбардувальників НАТО й офіційної політичної та неофіційної фінансової підтримки провідних держав–членів Альянсу перемогу над силами Муаммара Каддафі, лівійські повстанці ще не встигли сформувати уряд і взятися до повноцінного управління державою, але вже приймають іноземних гостей. Учора з візитом до Тріполі прибули одразу два державні лідери: прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон і президент Франції Ніколя Саркозі. Це перший візит глав іноземних держав до Лівії після перемоги революції.

Майже рік тому Угорщина, а разом із нею й сусіди по басейну Дунаю, опинилася в зоні техногенної катастрофи: 4 жовтня 2010–го внаслідок вибуху на глиноземному підприємстві з переробки побічних продуктів виробництва алюмінію в місті Айка стався витік надзвичайно токсичних відходів — червоного шламу. Потік смертельної грязюки залив сусідні із заводом села, отруївши землю на площі понад 40 квадратних кілометрів і потрапивши в ґрунтові води (а разом із ними — в Дунай). Отруївшись випарами хімікатів, загинуло 10 людей, ще близько 150 опинилися в лікарні з ураженням шкіри, легень та інших внутрішніх органів. Ще тисячі людей були змушені залишити свої оселі й переїхати з уражених отрутою сіл у безпечні регіони. Екологи попереджали: отруєні шламом землі протягом багатьох років залишатимуться мертвими, як пустелі Марса.