Самовбивця з необережності?

Олександр Музичко (Сашко Білий) таки сам послав собі кулю в серце. Такого висновку дiйшли спеціалісти МВС, які проводили службове розслідування за фактом убивства лідера рівненського «Правого сектору». Документи з відповідною аргументацією виклав на офіційному сайті МВС очільник відомства Арсен Аваков.

Ім’я мера — точно не Юрій

«Вважаю такий формат виборів — між Луценком і Кличком — братовбивчою війною, тому відмовляюся від балотування», — заявив учора екс–міністр МВС, підкресливши, що їхнє суперництво на виборах мера Києва було б «боротьбою на радість ворогам України». «Лідерів не призначають, ними стають. Я зараз не прагну ніякої посади, я хочу ввійти у велику політику через обрання, а не призначення», — сказав Юрій Луценко.

Не було умислу — немає справи

Під час мирних акцій протесту на майдані Незалежності у Києві Головним слідчим управлінням Служби безпеки України розслідувалися кримінальні провадження за фактами дій та закликів, спрямованих на захоплення державної влади, та таких, що загрожують громадському порядку.

Меджліс у задумі

Вищий представницько–виконавчий орган кримських татар — Меджліс — продовжує, відштовхуючись від реалій окупаційного Криму, ухвалювати контраверсійні заходи. Себто одночасно наступати на горло власнiй пісні, делегувавши своїх представників у місцеву владу, та ініціювати проведення референдуму щодо статусу Криму. Утім які питання будуть винесені на референдум і чи будуть вони поставлені руба, Меджліс ще не визначився.

Зловили підозрюваного у вбивстві журналіста «Вєстєй»

Правоохоронці затримали чоловіка, причетного до вбивства кореспондента газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія. Затриманим виявився 40–річний уродженець Донецької області, який останні 11 років мешкає у Києві. На життя чоловік заробляв, керуючи групою спортсменів, які за гроші надавали охоронні послуги, повідомляють «УМ» у прес–службі МВС України.

Ескадрони смерті

Ескадрони смерті

Учора керівники СБУ, МВС та Генеральної прокуратури України оприлюднили попередні результати слідства у справі розстрілів та побиттів під час Майдану. Слідство довело: вказівку на розправу над протестувальниками давав особисто екс–Президент Янукович. Розплутано закручені схеми керування грошовими потоками для найму бандитів–«тітушок», названо імена їх координаторів, прослідковано перебіг управління спецпідрозділами під час розстрільного дня 20 січня, вказано, скільки снайперів і з яких будинків «працювали»... Проте затримати вдалося небагатьох лиходіїв, які перебувають наразі у статусі підозрюваних, високопосадовці — «у бігах», а рядові «беркутівці» та співробітники «Альфи», які натискали на спусковий гачок, переховуються у Криму. І коли Феміда спитає з них — невідомо.

Графік відступу

Близько двох тисяч українських військових цього тижня Київ має намір евакуювати з Криму. Щодо їхніх родин, то, як повідомив учора заступник глави адміністрації Президента Андрій Сенченко, невдовзі «має бути готовий графік подачі пасажирських вагонів у Феодосію, Сімферополь, Євпаторію, Севастополь і Джанкой для вивезення сімей; туди ж подадуть платформи для вивезення контейнерів із майном». Родинам вояків, які продовжать службу в українській армії, а також тим, хто уже пішов у запас, Київ гарантує можливість приватизувати їхні помешкання у Криму за скороченою процедурою.

«Граніт науки» для кримчан

Міністерство освіти України готове прийняти всіх студентів окупованого Криму, якi бажають продовжити навчання на материковій Україні. Спеціально для них процедуру переведення до інших ВНЗ було спрощено: згода керівника вишу, в якому навчається студент, уже не є необхідною, дозволено переводити на вакантні місця державного замовлення чи на контрактні. Причому контрактники навчатимуться за ті самi кошти, що й на попередньому місці.

«Спiрнi» в’язнi

Українські тюрми на території Криму не дають спокою новій «владі» півострова. Навколо цієї теми російська сторона розгорнула спекуляції. У російських ЗМІ поширювалася інформація про те, що у Москві планують звільнити ув’язнених, які утримуються у Криму на основі того, що Україна досі не перевела їх до відповідних установ на своїй території, а Росія, мовляв, не має права обмежувати свободу цих людей. Передовсім мова йшла про арештантів СІЗО та засуджених за ненасильницькі злочини. Засуджені за тяжкі злочини мали б чекати переговорів між двома країнами. Україну звинувачували у небажанні вести переговори.