На перший погляд здається, що голосне «кахи–кахи» оточуючих може бути пов’язане лише з якимось захворюванням верхніх дихальних шляхів. Мовляв, якщо людина кашляє, то її імунні солдати або завзято опираються збудникам ангіни, або «лінію фронту» перетнув бронхіт, або ж на поле битви з організмом виповзла важка артилерія у вигляді пневмонії. У більшості випадків так воно й буває, тому мало хто знає, що цей багатоликий симптом може вказувати і на сіркову пробку в органі слуху, і на серцеву недостатність, і навіть (уявіть собі!) на захворювання шлунка. Наша сьогоднішня розмова — про кашель типовий і не дуже, про те, чому він з’являється і яку користь іноді приносить, як найкраще позбутися набридливого симптому й чим пацієнту загрожує безсистемне вживання популярних засобів від кашлю, які продаються в аптеках без рецепта.

Здавалося б, навіщо вигадувати інсулінові таблетки, спреї чи жувальні гумки, якщо за стільки років ін’єкційна форма препарату встигла зарекомендувати себе з кращого боку? Відповідь на це запитання знає кожна людина, яка бодай раз у житті благала лікаря прописати замість уколів (нехай і неболючих) пігулку (хоч би й найгіркішу). Якими б гидкими не були ліки, які треба проковтнути, це все ж краще, ніж щодня шукати на тілі місце для нового проколу шприцевою голкою.

Не дивуйтесь, якщо лікар, уважно вислухавши скарги на тривалий нежить, чхання, кашель, свербіж у носі на тлі цілком нормальної температури, огляне ваше горло, послухає дихальні шуми, а потім ні з того ні з сього запитає, як часто ви влаштовуєте вологе прибирання у квартирі, ганяєте павуків по кутках, пилососите килими й виносите «подихати» важкі ковдри. Не знайшовши під час огляду та збору анамнезу ознак інфекційного захворювання, лікар запідозрив у вас досить поширену алергійну реакцію на домашній пил. Адже в умовах пересушеного батареями та електрообігрівачами повітря та сезонного зниження загального імунітету алергія може «розквітнути буйним цвітом» навіть у тих осіб, які ніколи в житті не вважали себе алергіками. І добре, якщо ви, помітивши в себе такі начебто показові симптоми, не кинулися відразу приймати протизастудні засоби. Ліки від ГРВІ тут не допоможуть!

Останнім часом мало не на кожному інтернет–форумі, присвяченому косметології, точаться дискусії навколо цікавого питання: чи є сенс використовувати народні рецепти масок та скрабів, якщо сьогодні існує велика кількість професійних засобів догляду за шкірою обличчя? Прихильники «зеленої» косметики кажуть, що ефективність простих рецептів давно перевірена часом. Їхні опоненти зазначають, що наші матусі мали чудовий вигляд завдяки маскам із глини, ромашковим умиванням та огірковим «тонікам», але в нових умовах (погіршення екології, зміна режиму дня, підвищена стресовість життя тощо) домашня косметика, приготована власними руками, вже не дає такого результату. Мовляв, усілякі глини–сметани працюють не в глибоких шарах шкіри, а в поверхневому, який швидко відлущується. Тож після популярної маски з вівсянки результат помітний упродовж перших 20—30 хвилин, поки не посилилося вироблення шкірного сала. А тоді маємо ту ж ситуацію, що й до процедури. «УМ» вирішила з’ясувати, на чиєму ж боці правда і чи варто відмовлятися від народних «примочок».

Як ми писали раніше, медичний відділ «УМ» пропонує всім читачам долучитися до важливої справи — поліпшення здоров’я. Минулого року ми вже встигли відвідати вертебролога, дізнатися про важливість «стільцевої фізкультури», навчитися дбати про свої нижні кінцівки, швидко і легко приводити до нормального стану втомлені ноги. А сьогоднішнє засідання «Клубу прихильників здорового способу життя» присвячується набагато тоншим сферам, які неможливо помазати йодом чи обмотати бинтами. Мова піде про емоційний бік нашого життя, який впливає на фізичне здоров’я не менше від екології, спадковості, кількості викурених сигарет і спожитих медикаментів.

Святковий новорічно–різдвяний калейдоскоп тривалістю два тижні нарешті закінчився, і лікарі, пожежники та працівники МНС зітхнули з полегшенням. Фахівці сподіваються, що після відзначення Старого Нового року народ врешті–решт упевнено «просохне» і більше не буде курити в ліжку напідпитку, наражаючись на небезпеку загинути в полум’ї. Бо ж чарка та цигарка — стабільний атрибут будь–якого свята — вже за перші дні 2009–го року встигли спричинити загибель двох селян на Донеччині та трьох мешканців Львівської області. Причиною фатальних пожеж, як зазначають працівники МНС, є необережність господаря під час куріння. Чому ж українці так багато курять в останні роки?

«Новий рік без запаху живої хвої — це не свято», — любить казати моя тітка. І додає, що пластмасовим деревцем китайського виробництва не заманиш ані Діда Мороза зі Снігуронькою, ані дух Нового року, ані веселу дітлашню. А ще переконує, що колюча лісова гостя, на відміну від штучної, допомагає людям зміцнювати здоров’я. «Не віриш? Запитай у своїх лікарів!» — заявила жінка під час нашої чергової розмови. Відтак «УМ» розпитала спеціалістів і з’ясувала, навіщо українцям треба запасатися духмяними «рештками» з ялинкових базарів, який лікувальний ефект має живе хвойне дерево, як правильно «їсти» ялинку та кому протипоказана така «кухня».

Якщо ви живете далеко від Києва і не маєте змоги привезти свою дитину на огляд до вітчизняних «світил», але вас дуже непокоять певні моменти у здоров’ї маляти, ви можете отримати консультацію за телефоном «гарячої лінії» в Міністерстві охорони здоров’я. Дитина у ранньому віці починає виявляти занадто велику цікавість до своїх статевих органів? Малюк приносить із садочка «триповерхові» матюки? Трирічна донька влаштовує батькам істерики з будь–якого приводу? У сина після перенесеного ГРВІ на шиї виросла шишка незрозумілого походження і ви не знаєте, що з цим робити? Ці та інші важливі питання ви зможете з’ясувати у дитячого гінеколога, гематолога, інфекціоніста, психолога та реабілітолога до кінця поточного року.

Для більшості українських дітлахів Новий рік — це обов’язкова ялинка з прикрасами, Дід Мороз та Снігуронька з купою подарунків, казкові вистави, хороводи, конкурси, ковзанка, катання на санчатах та інші цікаві заняття. На жаль, така розкіш доступна не всім. У дитячому онкогематологічному відділенні Київського обласного клінічного онкологічного диспансеру, розрахованому на 40 місць, проходять лікування діти до 18 років. Вони так само хотіли б пограти у сніжки чи потанцювати навколо найвищої столичної ялинки на Майдані, але важка хвороба не випускає їх зі стін лікарні. Та й із подарунками у них інша ситуація...

Як ми писали раніше, медичний відділ «УМ» пропонує усім читачам долучитися до важливої справи — поліпшення здоров’я. Першим «домашнім завданням» нашої аудиторії (номер за 18.11.2008) було відвідання вертебролога — лікаря, який добре знається на захворюваннях хребта.