Як розповіла «УМ» заступник головного лікаря Житомирської дитячої обласної лікарні Світлана Русак, лікарня отримала електронні дитячі ваги (3 шт.), електрокардіограф, два відсмоктувачі та сумку для надання невідкладної медичної допомоги, з якою лікар може виїжджати на виклик до району. Ясна річ, лікарі подарунками задоволені. Адже апарати, призначені для обстеження й лікування пацієнтів, чия вага становить усього кілька кілограмів (а то й кілограм-півтора), не можна назвати дешевими. Тут одні лише електронні ваги «потягнули» на три з лишком тисячі гривень...

Усі вже звикли до думки, що з гіпертонією — підвищеним артеріальним тиском — обов'язково треба боротися, інакше можна померти від інсульту чи інфаркту навіть у молодому віці. Гіпертоніки зазвичай знають, до кого треба звертатися, коли тиск «зашкалює», якими препаратами слід збивати показник до норми (130 на 85 міліметрів ртутного стовпчика), зрештою, якої дієти дотримуватися, щоб уникнути гіпертонічної кризи. Водночас про гіпотонію — понижений тиск —практично не говорять. Чому? По-перше, людей, які потерпають від тиску, нижчого, ніж 105 на 65 міліметрів ртутного стовпчика, у світі набагато менше, ніж гіпертоніків. По-друге, гіпотонія не призводить до швидкого «зношування» серця та кровоносних судин, не спричиняє ішемічної хвороби серця і не дає таких страшних наслідків, як інсульт чи інфаркт. Але чи випливає з цього, що «затятому» гіпотоніку не треба підвищувати свій тиск до норми? Відповідь на це запитання «УМ» шукала у завідувача кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного інституту Української асоцiацiї народної медицини, доктора медичних наук, професора Тараса Чабана.

Чому після безсонної ночі так важко зосередитися на роботі? Чому після короткого сну так часто виникає стан «повного гальма»? А тому, що тривале позбавлення сну перешкоджає розмноженню нервових клітин у головному мозку, вважають американські науковці. Експеримент, який вони провели з пацюками, показав, що пригнічення процесу поділу нервових клітин пов'язане з підвищенням рівня одного з так званих «гормонів стресу», повідомляє «Медпортал».

Дослідники з Оксфордського коледжу вивчили геном більш як 40 тисяч чоловіків та жінок і з'ясували вельми цікаву річ. Люди, які мають дві копії певної генетичної послідовності, мають проблеми із зайвою вагою на 70 відсотків частіше, ніж їхні однолітки з нормальними генами, і гладшають навіть від води і вітамінних салатиків. Як передає «Медікінформ», людям із генетичною схильністю до повноти дуже важко скорегувати свою масу тіла за допомогою фізичних вправ й обмеження спожитих калорій.

Що й казати, наш час для людського серця — не найсприятливіший. Тут збігаються й вимушено нездоровий спосіб життя, і шалений його ритм, що тримає людей у постійному напруженні, і погана спадковість, коли дитина народжується вже з хворобою серця. Як наслідок, захворювання серця й судин — найчастіша причина смертності людей.

Прикро визнавати, але серед європейських держав Україна посідає останнє місце за рівнем здоров'я нації та народжуваності. Більше того, за даними Міністерства охорони здоров'я, смертність українських дітей віком до одного року перевищує показники країн Євросоюзу в 3—4 рази. Причому малюки помирають не лише від серйозних патологій серця, печінки чи головного мозку, а й від «нестрашних» інфекцій, якщо слабенький імунітет не може дати відсіч всюдисущим вірусам і бактеріям.

Німеччина стала першою європейською країною, яка внесла «жіночу» вакцинацію до рекомендованого списку, нарівні зi щепленням від правця чи дифтерії. Слідом за Німеччиною таке ж рішення ухвалив уряд Італії. Як передає «Медікінформ», медики мають для цього всі підстави. За даними ВООЗ, у світі щороку діагностують понад 500 тисяч випадків захворювання на рак шийки матки. Більше 200 тисяч жінок помирають від цього захворювання.

Здавалося б, що може поєднувати широченних товстунів і тендітних модельок? Перші не задоволені своєю вагою, другі — навпаки. Товстуни намагаються скинути зайві кілограми, а худенькі — не набрати додаткових. Та засіб для цього один — виснажлива дієта.

Чи відомо вам, що нормальний артеріальний тиск має бути нижчим, ніж 130 на 85 міліметрів ртутного стовпчика? Чи знаєте, що пацієнту з тиском 140 на 90 треба терміново починати лікування? Чи вимірюєте ви власний артеріальний тиск бодай раз на рік? Чи вписуються ваші показники в безпечні для здоров'я межі — 130 на 85 міліметрів? Якщо всі відповіді «так», честь вам і хвала. Якщо «ні», зауважу: на вас чатує небезпека одного не вельми чудового дня опинитися в лікарні з гіпертоним кризом чи, не дай Бог, заробити інфаркт чи інсульт. Те, що сьогодні у вас гарне самопочуття, значної ролі не відіграє. Як стверджує головний кардіолог МОЗ України Юрій Сіренко, серед тих 33 відсотків українців, які живуть iз високим тиском, є чимало людей з невиявленим діагнозом. Вони ходять і не знають про свою біду. Чому так стається? «Бо це захворювання практично не має симптомів, — визнає професор Сіренко. — Високий тиск не болить. І єдиний спосіб встановити діагноз — просто взяти тонометр і правильно виміряти тиск».
Cаме для того, щоб донести цей «месидж» до народу й заохотити людей «дружити» з тонометром, вчасно звертатися до медиків і добросовісно лікувати гіпертонію, Київський міський центр здоров'я вирішив провести для українців своєрідний медичний «лікнеп». Завтра активісти центру, кардіологи й студенти-медики проведуть акцію з запобігання серцево-судинним захворюванням, присвячену Всесвітньому дню здоров'я.

Незважаючи на декларовану безкоштовність вітчизняної медицини, кожен із нас витрачає певні суми не лише на тарифіковану допомогу приватних лікарів, а й на «гонорари» медикам, які працюють у державних поліклініках. Це підтверджують результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group. Так, середньостатистичний українець протягом року витрачає на візити до лікарів приблизно 466 гривень. А придбання медикаментів обходиться йому дорожче — у 595 гривень на рік.