Тернопільська громадська організація «Адаптаційний чоловічий центр» розпочала акцію iз залучення чоловіків до... безпечного життя. Як повідомив кореспонденту «УМ» керівник Центру Володимир Ханас, розпочати таку акцію спонукали як попередній досвід роботи з виявлення чоловічих проблем та сприяння в їхньому вирішенні, так і дуже невтішна загальна ситуація. Чимало фактів на підтвердження останньої було наведено під час презентації нового проекту. Наприклад, смертність українських чоловіків значно вища, ніж жінок, причому пов'язано це в основному із захворюваннями внаслідок зловживання алкоголем і нікотином, а також iз харчовими отруєннями, травмами та нещасними випадками. Заняття спортом практикує лише кожен десятий з них, майже кожен п'ятий мав венеричні захворювання. Представники сильної статі становлять 80 процентів самогубць і переважну більшість серед тих, хто переніс інфаркт чи інсульт.

У селі Хутори Черкаського району, де мешкає майже 3 000 селян, - своя «венеція». І хоча хуторяни вулицями рідного села на гондолах поки не плавають, але це тільки справа часу, невесело жартують вони, оскільки із 726 хат 500 постійно підтоплюють підземнi води. На вулицях Садова, Леніна, Щорса, Калініна, Горького, Другій приміській брудна смердюча вода заливає людям городи, льохи, підвали, криниці, туалети.

Нарешті здійснилося: чернівецький аеропорт передали в міську комунальну власність. Він, власне, в місті і розташований, але належав області. І питання його подальшої долі, тобто розвитку й осучаснення, вирішувалося довго і нудно - як мокре горить. Тобто не вирішувалось ніяк, обласна влада нічого для його розвитку не робила, але й передавати нікому не хотіла.

На мапі регіону виникла ще одна «гаряча» точка - Запорізький обласний інститут післядипломної педосвіти. Цього б не сталося, якби депутатська більшість облради (із 120 «багнетів» рівно половину виборці віддали висуванцям Партії регіонів) не керувалася власними корпоративними інтересами, а зважала на реалії. Вони ж, ці реалії, переконують у безглуздості кадрового призначення, ухваленого сесією 28 вересня. Дарма, що під вікнами «білого дому» кількасот мітингувальників гучно скандували: «Ястребову! Ястребову!».

Ідея зняти серіал спала на думку учасникам дитячої студії «Кураж», яка вже 6 років діє при Кіровоградському обласному телебаченні. Щороку передачі й фільми цієї студії отримують перемоги на всеукраїнських і міжнародних фестивалях і конкурсах дитячого кіно і телебачення.

Підбито підсумки загальнонаціонального конкурсу «100 кращих підприємств України». Зокрема, у номінації «Машинобудування» переможцем було визнано Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. Антонова.

Стаффордширдські тер'єри стають героями газетних публікацій здебільшого з підзаголовками «Пес загриз людину». Одначе ці бійцівські собаки, яких часто звинувачують у надмірній агресії, бувають і надзвичайно відданими своїм господарям. Так, минулого тижня у селі Усівка Згурівського району на Київщині стаффорд Бетті врятувала двох людей.

Ідея встановлення в промисловому Красноармійську пам'ятника Тарасу Шевченку «визріла» аж на 15-му році незалежності України. Ініціативна група городян, куди увійшли представники різноманітних громадських організацій та політичних партій, звернулася з відповідним клопотанням до місцевої влади. У міськраді тоді пішли назустріч ініціативі звести монумент на центральній площі ім. Шибанкова. З'явилося й рішення міської ради від 22 лютого 2006 року № 4 — 29-49 за підписом міського голови Миколи Приймаченка: «Дати згоду закласти пам'ятний знак на місці будівництва пам'ятника Т.Г. Шевченку на площі ім. Шибанкова 9 березня 2006 року».

У вівторок «УМ» повідомляла про черговий факт крадіжки на артбазі під Новобогданівкою. Пiзнiше вдалося «розвідати» нові подробиці цiєї справи. З'ясувалося, що знайдені в автосалоні 157 набоїв (сержант-контрактник зізнався, що це він замотав їх у спецодяг) — не все, що поцупили того дня спритники.

Стіна будинку №53 по вулиці Клочківській Харкова і через три тижні після падіння лежить у дворі великою кучугурою побитої цегли. З її верхівки до квартири Жанни Костянтинівни Філоненко — всього два кроки. Аби сховатися бодай кудись від людського ока, потерпілі перегородили кімнату шафою. Ось так і живуть — за меблевою «ширмою» у них приватна половина, над урвищем, що виходить просто у двір, — публічна. Таке собі велике вікно з класичного реаліті-шоу, в якому літня жінка, сидячи на старенькій табуретці, щодня приймає купу делегацій. В аварійному будинку тепер вона і «управдом», і прес-секретар в одній особі. Прийшли чиновники — лізуть на цегляну гору, під'їхали журналісти або представники інвесторів — теж.