Звертаючись до місцевого відділення міліції із заявою про зникнення нещодавно купленого молоденького пітбуля, житель смт. Вороновиці Вінницького району і припустити не міг, яке нещастя спіткало його улюбленця. Чоловік вважав, що його просто вкрали — чи то з помсти, чи то заради наживи, — і навіть орієнтовно вказав, хто з односельців був здатний на таке.

З недавніх часів з'явилися всі підстави вважати, що відоме з історії велике переселення народів — ніщо в порівнянні з переїздом до столиці «донецьких». Найпершими у цьому пересвідчилися ті ж мешканці Києва, які на власному досвіді відчули величезний наплив вихідців з Донеччини. Бо обживати столичні кабінети й квартири керівні донеччани взялися всерйоз і надовго. Тобто повезли з собою не тільки членів своїх родин та родичів, а й заступників, помічників-референтів, коханок, охоронців, водіїв, масажистів, кухарів, перукарів, писарів... Отож, може, це просто збіг обставин, та факт залишається фактом — густо заселеною областю в останні роки немов, як кажуть, Мамай пройшов. І тому нині саме Донеччина займає сумнівну першість у державі за кількістю залишеного напризволяще житла — порожніми тепер є понад 6 тисяч квартир.

До краю загострилася ситуація на ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», працівники якого ідуть на все радикальніші методи захисту своїх прав на зарплату і житло. Проблеми на підприємстві почалися чи не відразу після розвалу Союзу: вибитий з налагодженої економічної системи завод почав поступово занепадати. Відтак кожний наступний керівник міста і області обіцяв, що посприяє вирішенню проблем колись процвітаючого промислового велетня. Не вдалося жодному.

Область, у якій на обліку 1477 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є лідером в Україні за кількістю створення будинків сімейного типу. Тільки протягом цього року в області в такі заклади було влаштовано 15 дітей, а на сьогодні на Закарпатті діють 24 будинки сімейного типу, де мешкають 149 вихованців.

«Україна молода» першою серед всеукраїнських газет розповіла про чергове загострення конфлікту навколо Свято-Миколаївської церкви в Полтаві. Нагадаємо, що в перші дні березня, під час спроби увійти у свій храм (право на володіння ним релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату підтверджено вже не тільки установчими документами, а й рішеннями судів), парафіян укотре побили молодики специфічної зовнішності. Останні ось уже п'ять років саме силовими методами «прикривають» зазіхання на згадану церкву кількох перекинчиків, котрі всупереч волі абсолютної більшості членів громади вирішили перейти в підпорядкування Московського патріархату, «прихопивши» з собою і церковну споруду.

У Черкасах черговий «школярський скандал». Цього разу в центрі уваги елітна Черкаська гімназія №1, де вивчають англійську мову з першого класу і куди потрапити простим смертним не так просто.

На останній сесії обласної ради три села вилучено з реєстру населених пунктів Сумщини. «Наступної сесії, — повідомив голова обласної ради В'ячеслав Шапошнік, — виключатимемо з переліку ще сім сіл».

Дороги в нас такі особливі, що потрібно їх щороку ремонтувати і витрачати на це купу грошей. Інакше — ніяк. Бо без доріг куди ти пошлеш тих самих депутатів? Отож-бо! А з дорогами — все в межах пристойності. Ось і начальник Служби автомобільних доріг Рівненщини Анатолій Юхименко не втримався і майже послав депутатів обласної ради, коли ті спробували наполягти на своєму принципі розподілу шестимільйонної державної субвенції на поточний ремонт комунальних доріг.

Минулих вихідних у тернопільському розважальному комплексі «Алігатор» відбулося урочисте відкриття чи не першого в Україні критого аквапарку. Загальна площа новинки з екзотичною назвою «Лімпопо», обладнання для якої закупили у Європі, — понад чотири тисячі квадратних метрів. Одночасно тут може відпочивати майже чотири сотні людей.

Посилку з фальшивими брошурами, спрямованими проти голови Черкаської облдержадмiнiстрацiї Олександра Черевка, одержала Черкаська обласна рада. Як зазначили правоохоронні органи, котрі провели експертизу видання, в природі не існує ні автора, прізвище якого видруковано на титульній сторінці видання, ні видавництва, в якому та брошура побачила світ.