13 травня в Полтаві попрощалися з військовослужбовцем, заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 3-го батальйону 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, лейтенантом Ольгою Нікішиною (Остапенко), позивний «Холера».

Як відомо, після хвилі протестів торговців проти закриття продовольчих ринків, що прокотилася Україною, уряд дозволив функціонування останніх.

У регіональному ландшафтному парку «Диканський» придумали, як заохотити людей прибирати сміття, яке лишають після себе недбалі відпочивальники на природі.

Полтавська фірма «Ворскла», яка, спеціалізуючись на розробці й виробництві сучасного жіночого одягу, співпрацює із замовниками з країн Західної Європи на умовах переробки давальницької сировини, якість продукції якої відповідає європейським стандартам

Його можна назвати ковалем, а можна — художником по металу. Неодноразово член спілки полтавських художників «Живопис», лауреат обласної премії імені Панаса Мирного, просто майстер, який має золоті руки й відроджує народне ремесло, Анатолій Фіктянов демонстрував полтавцям свої витончені, нерідко

28-річний Дмитро Заєць, котрий народився у райцентрі Шишаки, а виріс у селі Великий Перевіз Шишацького району, здобув перемогу на The Arnold Sports Festival, що відбувся 5—8 березня у місті Колумбус штату Огайо США.

Співробітники Управління СБУ в Полтавській області викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час виконання ремонтних робіт на об’єктах критичної інфраструктури регіону.

Той день у 8-річного Мишка Ступака був невдалим: гуляючи разом зі своїм приятелем — 10-річним Сашком Грінем — біля одного зі ставків на вулиці Нижньомлинській у Полтаві, він вирішив закинути у водойму знайдений шматок риболовецької сітки, та раптом послизнувся й шубовснув у холодну воду.

Про таких, як 35-річна засновниця сироварні «КозаЧка» Тетяна Дядечко кажуть: із неї енергія б’є ключем. Для когось керувати бізнесом — уже суттєве навантаження, але не для Тетяни.

За словами Володимира Маркар’яна, він хотів показати, що заслуга в поширенні й розквіті кахлів належить не лише кахлярам, а найперше різьбярам, котрі створювали дерев’яну форму. Фото автора та з особистого архіву Володимира Маркар’яна.