Народний депутат від Партії регіонів Дмитро Святаш збирався провести через Верховну Раду законопроект, згідно з яким вартість щорічного збору для потриманих автомобілів в Україні зросла б у десятки разів. Першими з числа потенційних жертв нововведення відреагували земляки нардепа, провівши спочатку численний мітинг на майдані Свободи, а згодом і громадські слухання з цієї проблеми.

Якби подібний ювілей трапився у містечку більш цивілізованої Європи, сценарій його святкування з солідним кошторисом ухвалили б ще на початку року. В українському ж Кручику педагоги до свята готуються самотужки. Вже зібрали благодійну пожертву батьків, «скинулися» з премії до Дня учителя і тепер чекають відгуку спонсорів на розіслані місяць тому уклінні листи.

Позавчора небайдужих до політики харків'ян спіткало велике розчарування. Наприкінці минулого тижня голова облради Василь Салигін урочисто пообіцяв, що до десяти депутатів-«регіоналів» місцевого рівня, які голодують під кабінетом «губернатора» Авакова, приєднаються ще два десятки колег зі столиці.

Центр у Польщі, головний офіс у Вінниці, півсотні філій по всій Україні. Діяльність саме такого розмаху розгорнули засновники ТОВ «Українська група Капітал», на гачок яких лише у Харкові потрапило дві з половиною тисячі довірливих громадян. За попередньою інформацією, за три роки активного ошуканства вони встигли лише з мешканців слобожанського мегаполісу викачати понад п'ять мільйонів гривень.

Стіна будинку №53 по вулиці Клочківській Харкова і через три тижні після падіння лежить у дворі великою кучугурою побитої цегли. З її верхівки до квартири Жанни Костянтинівни Філоненко — всього два кроки. Аби сховатися бодай кудись від людського ока, потерпілі перегородили кімнату шафою. Ось так і живуть — за меблевою «ширмою» у них приватна половина, над урвищем, що виходить просто у двір, — публічна. Таке собі велике вікно з класичного реаліті-шоу, в якому літня жінка, сидячи на старенькій табуретці, щодня приймає купу делегацій. В аварійному будинку тепер вона і «управдом», і прес-секретар в одній особі. Прийшли чиновники — лізуть на цегляну гору, під'їхали журналісти або представники інвесторів — теж.

Члени громадської організації «Слобожанський вибір» і депутати однойменної фракції Харківської облради позавчора оголосили безстрокове голодування. П'ятеро чоловік, зручно вмостившись у м'яких кріслах вестибюлю обладмiнiстрацiї та біля приймальні голови Арсена Авакова, вимагають у такий спосіб його негайної відставки. Гучну акцію протесту, за наказом начальника обласного управління міліції Ігоря Репешка, охороняють одразу два наряди міліції. Один, власне, самих голодуючих, інший —кабінет «губернатора».

У селі Коробочкине Чугуївського району від вибуху снаряда загинуло одразу троє пастухів. І хоча попередня версія НП пролунала досить звично (загиблі нібито розбирали небезпечну знахідку для здачі на металобрухт), у неї мало хто вірить.

Телескопи зачохлені, повітряні кулі здуті, книги наполовину розкуплені, салют відгримів. Майже півтисячна армія (чекали десь на сотню менше) письменників, видавців, критиків, журналістів, торговців книжками і просто фанів не без жалю спакувала валізи. Останні відверто поважчали від літературних новинок та призів із подарунками. Цього року Харків, як ніколи, був прихильним саме до гостей. Усі три «Золотих кадуцеї», так само як і гран-прі фестивалю — «Філософський камінь», успішно покинули межі України.

Цілком можливо, що в центрі Харкова невдовзі з'являться таксофони, на які можна буде телефонувати за окремим номером. Припустимо у вас «сідає» мобілка, а поговорити вкрай необхідно, — витратьте останні гроші на дзвінок другу і попросіть його передзвонити. Ця послуга розрахована також на людей, які не стали абонентами мобільного зв'язку або, скажімо, не мають вдома стаціонарних телефонів.

Мешканці триповерхового будинку по вулиці Клочківській в одну мить залишилися без даху над головою. Наприкінці минулого тижня посеред білого дня в їхньому будинку завалилася зовнішня опорна стіна. Лише за щасливим збігом обставин ніхто з людей не постраждав. Але, на жаль, цю трагедію важко назвати такою, що вже минула. Власники аварійних квартир вирішили дочекатися нового житла на старому місці і категорично відмовляються переселитися в тимчасове житло.