Дуже схоже, сумнівні лаври «кіношної» банди «Чорна кішка», яка спритно й зухвало «виставляла» крамниці, не давали спокою юним мешканцях Кіровського району Донецька. Хлопці, наймолодшому з яких було всього 11, а старшому — 18 років, теж спробували свої сили на цій ниві. Почали вони хвацько — за півтора тижня «обчистили» два магазини, а «попалися» на третьому.
Норми та значки «ГПО» (готовий до праці й оборони) для нинішніх школярів уже не є обов’язковими. Натомість деякі зі старшокласниць змушені здавати дещо інші норми — теж «ГПО», але... «готова до панельного обслуговування». Подібне ще донедавна практикувала міжнародна злочинна група, яка підбирала й вивозила до Росії юних донеччанок, приречених працювати там «нічними метеликами».
З усіх найрізноманітніших сортів горілки, від пляшок з якою вгинаються полиці місцевих крамниць, знавці цього діла визнають тільки два види : «питну» та, навпаки, таку, яку цмулити не варто навіть напідпитку. Причому останній сорт, зважаючи на спокусливу ціну, залишається досить популярним серед невибагливих споживачів. І йдучи назустріч побажанням клієнтів, виробники цієї рідини обіцяють зробити її ще дешевшою. Бо витрати на примітивний розлив, як засвідчує практика роботи виявленої підпільної «гуральні» в Донецьку, і справді мінімальні.
Ситуація щодо дотримання безпеки праці на підземних горизонтах донецької шахти імені Засядька, м’яко кажучи, поки бажає бути ліпшою. Були сподівання, що справа нарешті докорінно зміниться після найбільшої трагедії в історії вітчизняного вуглевидобутку — вибухів у листопаді–грудні минулого року, внаслідок яких на кілометровій глибині загинули 106 гірників. Проте час від часу тут знову виникають ситуації, що змушують буквально хапатися за голови інспекторів Дежгірпромнагляду. Грубі порушення ведення підземних робіт фахівці Держгірпромнагляду неодноразово виявляли під час планових перевірок потенційно небезпечного підземелля. Зокрема в одному з випадків інспекторам не надали матеріали та розрахунки, що визначають загазованість виробок. Серйозні зауваження були і до певних типових вимог щодо розмірів вентиляційного штреку та запасного виходу із лави, також несправними виявилися ще й засоби пилоподавлення безпосередньо на вугільному комбайні.
Операція, яку місцеві медики успішно провели в Донецькому інституті невідкладної та відновлювальної хірургії імені В. К. Гусака і якій досі не було аналогів у країнах колишнього Союзу, передували недавні напрацювання тутешніх кардіохірургів. Адже саме в Донецьку вперше в Україні та країнах СНД освоїли технологію вирощування клітин серця із так званих стромальних клітин, взятих зі спинного мозку. Потім вирощені клітини вводяться в тканину хворого організму, що дає можливість його оздоровити.
Перипетії навколо отримання трьома малолітніми дітьми Світлани Зайцевої, на яку правоохоронці «повісили» вбивство, компенсації за моральні та матеріальні збитки тривають. Її мати, яка після смерті доньки стала опікуном, теж так і не дочекалася по 500 тисяч гривень відшкодування за «помилку» правоохоронців — у лютому 48–річна Тетяна Бережна, яка перенесла дві операції на серці, померла.
Дітей та підлітків Донеччини продовжують лякати сексуальним маніяком, фоторобот якого розвішаний у тутешніх школах та дитсадках. А правоохоронці тим часом теж не сидять склавши руки — їм вдалося вирахувати й затримати 38–річного мешканця Пролетарського району, який тривалий час розбещував підлітків і вступав із ними у статеві зв’язки.
Як і обіцяв генеральний директор ТОВ «Мультиплекс Холдинг» Антон Пугач, у середу столичний кінотеатр у торговельно–розважальному комплексі «Комод» на Лівобережній не працював. Замість анонсів біля кас на екранах висвітлювався лист–звернення до Президента, спікера, Прем’єр–міністра, щоб іноземні фільми прокатувати російським дублежем з українськими субтитрами, а на іншому екрані пояснення, чому страйк. Чоловіки в робочій формі з самого ранку порозкладали запаковані в поліетиленову плівку дошки і вдавали, що розбирають каси і роздягалки. «Ось так, кіно не буде!», — каже з удаваним сумом чоловік із молотком у руках. У ту мить до мене підходить хлопець з папкою і питає, що я шукаю. «Та нічого не шукаю, на вас дивлюся», — байдуже відповідаю. «Што?» — не розуміє бідолаха. Крадькома кидаю погляд на білий розграфлений листок паперу. Поки що жодного підпису. Через якийсь час до кінотеатру піднімаються дві дівчинки з книжками. «Што случілась?» — питають одна в одної. Це помічає працівник кінотеатру, швиденько підходить з сяючою від щастя посмішкою, що хоч хтось прийшов, і пропонує підписатися проти дій Міністерства культури і туризму. Вони не задумуючись пишуть, що проти і йдуть собі по магазинах. А працівники кінотеатру тим часом сумно походжають туди–сюди, чекаючи інших глядачів.
Напередодні Дня захисника Вітчизни у Донецьку з’явилися величезні рекламні щити з підписом міськради із промовистим «нагадуванням»: «23 февраля День советской армии и военно–морского флота. Мы помним и поздравляем!». Абсолютній більшості донеччан, як кажуть, і до ворожки не треба було ходити, щоб встановити ім’я автора.
У четвер у Макіївці поховали 48–річну Тетяну Бережну. Її могила поруч із могилою доньки — Світлани Зайцевої, про трагічну долю якої неодноразово писала «УМ». Молоду жінку затримали місцеві правоохоронці за підозрою у вбивстві, до якого вона не мала ніякого стосунку. Втім із матері двох дітей буквально вибили зізнання, незаконно засудили і відправили за ґрати на сім із половиною років. У в’язниці нещасна пробула лише півроку, оскільки міліції вдалося знайти справжніх убивць. Та на волю вона вийшла вже важко хворою на сухоти. Після смерті жінки на руках її матері Тетяни Бережної залишилися троє малолітніх дітей...
