Мисливців стало більше, ніж вепрів, тому диких кабанів на Харківщині тепер вирощують у спеціальних вольєрах. Рік безпечного життя біля годівниці з товченою кукурудзою — і вепр повноправний мешканець одного з місцевих лісів. Теоретично він має всі шанси длубати п’ятачком корінці до глибокої старості, поповнивши стадо обстріляних «аборигенів». Але реально ці шанси дорівнюють фактично нулю, бо у вепра з вольєра — спеціальне призначення. Він — мешканець простору, де люди можуть дати волю своїм звіриним інстинктам.

Дзвінок від дирекції одного з харківських ПТУ приголомшив навіть бувалих правоохоронців. Ті повідомляли, що бездомні собаки притягли на подвір'я навчального закладу погризений труп немовляти. Неймовірний факт дійсно підтвердився. Причому голодні тварини так познущалися над тілом нещасного малюка, що важко було встановити навіть його стать.

На подвір'ї жителя міста Балаклея правоохоронці знайшли справжню артилерійську гармату часів Великої Вітчизняної війни. Причому в цілком задовільному стані. Незважаючи на тривале перебування у воді, у неї добре збереглися дуло, заводний механізм і навіть гума на колесах. Виробниче тавро теж виявилося на місці і свідчить про те, що арсенальну «красуню» виготовили 65 років тому на Ярославльському заводі.

Уже дев'ять років поспіль у квітні до Харкова з'їжджаються письменники та видавці, аби «наживу» показати себе численній братії книголюбів. Ось і нині в останні дні квітня три поверхи Оперного театру і прилеглі алеї саду імені Т. Шевченка ледве вмістили розкішні стелажі з друкованими новинками. Власну продукцію презентували видавництва майже всіх регіонів України, а також сусідніх Росії та Польщі. Поруч із примірниками, які ще пахнуть свіжою фарбою, справжні раритети від бібліотеки імені Короленка: рукописне Євангеліє та перше друковане видання міфів про аргонавтів. Обом історичним пам'яткам немає ціни, тому їх застрахували на мільйон гривень.

Перший Остап Бендер радянського кіно і в житті виявився справжнім філософом. Спостережливим й іронічно глузливим. Він із цікавістю ( і не без тривоги) вивчає особливості нового тисячоліття, переносячи гострі враження на сторінки власних книг. І хоча Сергій Юрський так і не став «графоманом у хорошому сенсі цього слова», півтора десятка його різножанрових творів усе ж з'явилися на світ за порівняно короткий проміжок часу. Харків недавно він теж відвідав у своєму «паралельному» письменницькому амплуа, погодившись стати гостем фестивалю «Світ книги—2007».

Голова Харківської облдержадміністрації має на меті відстояти для регіону одразу дві ціни: на проїзд у метрополітені й опалювальний газ для мешканців приватних будинків. У розповсюдженому прес-службою облдержадміністрації повідомленні йдеться про те, що «губернатор» не виключає варіант навіть судового позову.

П'ять прем'єр з початку сезону, два повноцінні театралізовані вечори і кілька новинок на дуже близьке майбутнє. Хронічна втома після такого підйому в Харківському державному академічному українському драматичному театрі iменi Т. Г. Шевченка — тепер найактуальніша з усіх iмовірних відчуттів. «Круглі» дати (120-та річниця від дня народження Леся Курбаса збіглася в часі з 85-річним ювілеєм заснованого ним театру) таки зробили своє. Тепер у репертуарі спадкоємців легендарного «Березолю» — більше 20 різножанрових вистав. В Україні знайдеться, напевно, небагато державних театрів, які б дозволили собі подібний ритм життя і таку кількість режисерських експериментів над собою. Словом, «Березіль» зобов'язує бути живішим за всіх живих. Інакше це буде вже не він.

Чутки про намір росiйського алюмiнiєвого магната, мільярдера Олега Дерипаски придбати контрольний пакет акцій Харкiвського тракторного заводу виявилися небезпідставними. Днями стало відомо, що Дерипащина Група ГАЗ та вітчизняний «УкрСибБанк» (власник найбільшого пакета акцій заводу) домовилися про спільне управління підприємством упродовж цього року. Вже сьогодні на тракторобудівному гіганті працює група спеціалістів-консультантів, «які мають великий досвід розміщення машинобудівних активів». За попередніми даними, росіяни планують невдовзі придбати «паперову» частку ХТЗ, що належить харківському підприємцю Олександру Ярославському. А також претендуватимуть на 27,3-відсоткову долю держави, яка може бути виставлена на торги. Як наслідок, близько 60 відсотків акцій підприємства, що виробляє майже половину вітчизняної сільськогосподарської техніки, перейде до рук іноземного олігарха.

Дочекалися: харківським заводам потрібні робітники. Щоправда, лише тим із них, що уціліли в якийсь чарівний спосіб або повстали з руїни в усічено-модернізованому вигляді. Але тут одразу ж виникла нова проблема — працювати у виробничих цехах уже фактично нікому. Сивочолий слюсар, який уміє запустити свій старенький верстат, на підприємстві тепер почувається Богом. Проте молодь не поспішає йти працювати на заводи. Такою є плата за нашу суспільну звичку роками жити лише одним днем.

Депутати Харківської обласної ради вирішили продати на відкритих торгах одразу три кінотеатри Харкова — «Холодногірський», імені Орджонікідзе та «Бомер». За кожен проситимуть щонайменше по мільйону гривень. Одноразовий чистий прибуток, на їхню думку, принесе казні більше користі, ніж скромна, пролонгована у часі, орендна плата. Але з цією сухою калькуляцією категорично не згодні керівники згаданих кінозакладів. Вони переконані: аргументи про наповнення міської скарбниці тут ні до чого, насправді будівлями в центрі Харкова зацікавилося дуже впливове панство, тож депутати, найвірогідніше, виконують чиєсь конкретне замовлення.